16.03.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до п. 5 Розділу II «Порядку визначення предмета закупівлі» (наказ МЕРТ від 17.03.2016 № 454) товар може закуповуватися разом з послугами, пов'язаними з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), за умови, що вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Тобто Замовник може купити товар з послугою транспортування.
У п. 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено: розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Тобто розподіл електричної енергії це транспортування електричної енергії.
Вартість послуг з розподілу електричної енергії (тобто транспортування) не перевищує вартість електричної енергії (тобто товару).
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 5.10 якого Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.
Тобто Замовник може сплачувати за розподіл (тобто транспортування) електричної енергії Постачальнику (тобто постачальнику товару).
З огляду на викладене вище просимо надати консультацію чи має Замовник право в межах однієї процедури закупівлі (відкриті торги) закупити електричну енергію разом з послугою з розподілу електричної енергії та визначити у договорі ціну електричної енергії, окремо зазначити складові ціни електричної енергії, зокрема тариф на послугу з розподілу електричної енергію (наприклад: Ціна електричної енергії на дату укладення Договору становить Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ, в тому числі тариф на послуги з розподілу електричної енергії Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ).
Звертаємо увагу, що відповідь на зазначене питання відсутня у листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07, наданих на питання, пов’язані із закупівлею електричної енергії, але іншого змісту, у запитах №№ 144/2019, 964/2019, 987/2019 та 989/2019.
25.01.2018
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Як правильно поступити Замовнику, якщо після опублікування Договору виявлено, що в опублікованому договорі під час складання розрахунків допущено технічну помилку: зокрема за результатами аукціону ціна за одиницю товару після коми містить вісім знаків, а в опублікованому договорі ціна за одиницю товару була заокруглена і після коми містить лише два знаки. Це також відобразилось на загальній сумі опублікованого договору,вона стала меншою ніж ціна за результатами аукціону.
06.05.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Чи є порушенням з боку замовника вимог п.10 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону) в частині оголошення декількох, п’яти відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено положеннями частини третьої статті 10 цього Закону?
Аналогічне питання було в запиті 130/2017 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA від Антонюк О.А. та надана чітка відповідь, зокрема: «Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури».
Ми ознайомились з відповіддю на запит 605/2020 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA від Укртрансгаз, в якому було задано аналогічне питання (запит) щодо дії цієї норми в ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції. Наразі, нам як учаснику, не зрозуміло «чи замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури?
Прохання надати просту відповідь, аналогічно відповіді на запит 130/2017:
може проводити - тому що,
чи не може проводити - тому що,
зважаючи на те, що в відповіді на запит 605/2020 частина учасників закупівель, чітко не отримала розуміння Вашої відповіді., щодо можливості проведення декількох процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури. З повагою, дякую за чітку виключну відповідь.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
03.07.2018
Запитання Тема: Тендерна документація
Доброго дня. Скажіть будь ласка компанія хоче подавати документи для участі в тендері на 2 різні дер.закупівлі. Одна закупівля - 13 млн., Друга - 12 млн.грн. Будуть оформлені 2 різні і не пов'язані між собою договори.
Відповідно до закону України про публічні закупівлі якщо закупівля проводиться більш, ніж на 20 млн., То на підприємстві потрібна антикорупційна програма.
Чи правильно ми розуміємо, що нас це не стосуватиметься (нам не потрібна антикор.программа), оскільки у нас кожна з закупівель менше 20 млн.?
11.06.2020
Запитання Тема: Виконання договору
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.