07.02.2024
Запитання Тема: Інше
05.02.24, 09:59 Замовником висунута Вимога про усунення порушення ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", а саме: Відповідно до розділу 4 Додатку 1 до тендерної документації, пп.5, учасником в складі тендерної пропозиції надається копія діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (або ДСТУ ISO 9001:2015). Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України. В період усунення невідповідностей Учасник ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА" завантажує файл «Скан_20240205 (10).pdf», де вказано, що Сертифікація ISO 9001:2015 не є обов’язковою на території України, та не надає документ, який вимагався тендерною документацією. Оскільки в період уточнень тендерної документації в Учасників не було запитань, оскаржень умов тендеру, зауважень, значить Учасники погодженні зі всіма вимогами тендерної документації. Не надавши документ, Учасник не виконав вимоги Замовника та така пропозиція підлягає дискваліфікації. Вимагаємо відмінити рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", та перейти до розгляду наступних пропозицій. У разі ігнорування нашої вимоги, вимушені будемо звернутися в АМКУ для оскарження рішення.
Питання: Як правильно відповісти на цю вимогу та на які нормативні акти посилатися?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
27.01.2024
Запитання Тема: Планування закупівель
Чи відповідатиме вимогам чинного законодавства оголошення замовником запиту пропозицій для закупівлі товару (електроенергія) на 2024 рік, якщо укладений у попередньому році договір закупівлі аналогічного товару було продовжено на 2024 рік (зі збільшенням ціни договору до 20%) на час, достатній для проведення закупівлі для потреб поточного року?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей.
Відповідно до підпункту 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
З огляду на викладене та ураховуючи Особливості, норма, встановлена частиною шостою статті 41 Закону, передбачає можливість проведення відкритих торгів, та не передбачає використання електронного каталогу.
22.01.2024
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна бути уповноважена особа (особи), яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», наказом Держфінмоніторингу від 15.12.2021 №141 визначено уповноваженими особами, відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель (далі – уповноважені особи) в Державній службі фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) працівників шляхом покладення на них (працівників) функцій уповноваженої особи як додаткової роботи.
Відповідно до наказу Держфінмоніторингу визначені уповноважені особи забезпечують з 01 січня 2022 року організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель у Державній службі фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативних документів.
Разом з тим, у абзаці першому пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:
- посадового окладу;
- надбавки за ранг державного службовця;
- надбавки за вислугу років;
- місячної або квартальної премії;
- компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою;
- грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Водночас додаткові стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи), передбачені абзацом восьмим пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» у 2024 році держслужбовцям таких держорганів не виплачуються.
Враховуючи вищевикладене та з метою виконання Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення стосовно можливості та у який спосіб можуть бути здійснені доплати передбачені відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» працівникам Держфінмоніторингу, на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась Державній службі фінансового моніторингу України листом Мінекономіки від 19.01.2024 № 4707-05/4784-03, що додається.
При цьому зазначаємо, що Мінекономіки звернулося листом від 01.02.2024 № 3321-04/8404-03 (додається) до Національного агентства України з питань державної служби з проханням надати роз’яснення щодо оплати праці працівникам на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель як додаткової роботи відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Після надходження відповіді від НАДС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано.
19.01.2024
Запитання Тема: Інше
КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради є комерційним унітарним підприємством, що засноване на базі комунальної власності територіальної громади, здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам та відноситься до замовників, які визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується:
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Просимо надати наступні роз’яснення :
1) чи може комунальне підприємство, яке відноситься до вказаної категорії замовників, застосовувати у період дії режиму військового стану вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) визначену пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівель для здійснення фінансово –господарської діяльності підприємства;
2) чи враховуються вимоги п .6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» вказаною категорією замовників;
3) в якому випадку застосовуються Особливості здійснення закупівель визначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зі змінами та доповненнями.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 52/2023,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=72a79601-ad4b-48e2-be96-8c39ff8f2936&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022
на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування,
замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено
придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля
здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів,
керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.Згідно з пунктом 3 Особливостей,
положення частин п’ятої,
шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої
статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання визначений частиною шостою статті 3 Закону.
08.03.2024
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Щодо способів здійснення допорогових оборонних закупівель
Доброго дня! Наша військова частина є Замовником в розумінні Закону та відповідно до відомчого наказу уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
З урахуванням ретельного опрацювання усіх раніше наданих роз’яснень Мінекономіки на запити інших військових частин, які стосувались питань планування та здійснення таких допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також роз’яснень, оприлюднених 21.02.2024 на сайті ДП «ПРОЗОРРО» (https://infobox.prozorro.org/articles/osoblivosti-zdiysnennya-oboronnih-zakupivel-do-200-tisyach-griven), просимо надати відповідь:
1) Чи зобов’язує законодавство замовників, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інші товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких менша за 200 тис. грн, роботи оборонного призначення та роботи для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн, застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника?
2) Якщо усі без винятку закупівлі військової частини рішенням командира внесені до переліків і обсягів (закриті й відкриті), чи має право командир, зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни на усіх територіях України в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зокрема:
- здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
- здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн)?