Відповідно до пункту 5 частини7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури; Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати, якщо в основному договорі за проведеною спрощеною процедурою не були прописані відповідні умови, але з моменту виконання основного договору не пройшло 3х років, загальна вартість аналогічних послуг є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі.

Запит за роз’ясненням Шановні колеги звертаюсь за роз’ясненням у зв’язку з виникненням у Замовника наступних об’єктивних обставин: Підприємство має потребу у закупівлі електроенергії для власного використання у виробничих процесах (далі – Власна потреба). У розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зазначене вище Підприємство є Замовником, що здійснює діяльність в окремій сфері згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону і належить до категорії замовників, визначеній у п. 4 частини 4 статті 2 Закону, а також відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» є споживачем (далі – Замовник). Для Замовника, Закон не застосовується (зокрема згідно з п. 5, п. 7 частини шостої статті 3 Закону) у випадку, якщо Замовник закуповує: «товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах»; «товари і послуги на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"». Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачу здійснюється на організованих сегментах ринку: на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, в тому числі, на Товарній біржі «Українська енергетична біржа» через участь в аукціоні на спеціальних секціях (згідно Постанови КМУ №436 від 20.05.2020 року) та комерційних секціях (згідно регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на Товарній біржі «Українська енергетична біржа). З огляду на об’єктивні обставини викладені вище, такий Замовник має забезпечувати Власну потребу у електричній енергії без застосування Закону. З огляду на вищенаведене, прошу надати роз’яснення: Яким з пунктів частини шостої статті 3 Закону (п.5, п.7, чи комплексно п. 5 та п. 7) керуватись Замовнику при закупівлі електричної енергії для забезпечення Власної потреби у випадку викладеному у цьому запиті за роз’ясненням.

Доброго дня. У нас виникли непорозуміння з Державною Казначейською службою при трактуванні статей Закону України «Про публічні закупівлі» щодо порядку проведення спрощеної закупівлі. Нами було проведена процедура на закупівлю товару «Бойлер TESY GCV 10044 24D D06 TS2R або еквівалент» (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-22-000307-b). 12.05.2020 року було обрано переможця процедури, направлено повідомлення про намір укласти договір. Договір підписали 15.05.2020, інформацію про укладання договору (дата, номер, тощо) опублікували на площадці DZO. Але. На етапі реєстрації договору в Держказначействі на повертають Договір з формулюванням: «недотримання вимог щодо оформлення поданих документів: Договір про закупівлю є нікчемним згідно п.4 ч.1 ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі». А саме, Держказначейство вважає, що в при проведенні кожної спрощеної закупівлі ми повинні виконувати п.5 статті 33: «З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю». Нас змушують розірвати договір. Як нам захистити наші права?

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Просимо надати роз’яснення, чи може замовник торгів під час проведення спрощеної закупівлі укласти договір з учасником у той же день, що і день прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю?

Доброго дня! Просимо чітко визначити, хто відноситься до службових (посадових) осіб, які повинні очолювати тендерний (бути головою). Я лікар і в мене вища медична освіта, я заступник в.о. директора з МОН в КНП ЦНМД,також я є депутатом сільської ради Мене хочуть в КНП ЦПМД призначити Головою тендерного комітету, . Я не хочу. Бо не розбираюся в цьому. Чи має замовник таке право призначити, чи маю право на посаду я.? Вдячний за відповідь.