28.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня. На сайті Прозорро з кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» є безліч публічних закупівель, предметом яких є - Системи лазерного симулятору двостороннього вогневого контакту (комплект тренажерів для тактичної підготовки та тренування). В технічних завданнях по таким закупкам вказані комплекти лазерних тренажерів з перелік складових комплекту та в такий комплект входить чомусь планшет з програмним забезпеченням. Саме програмне забезпечення, наскільки нам відомо, належить до іншого коду ДК 48510000-6 Пакети комунікаційного програмного забезпечення.
Однак, більшість Замовники оголошують закупівлю лазерних тренажерів разом з програмним забезпеченням та мотивують це тим, що їм потрібно закупити комплект лазерних тренажерів для тренування бійців, який без програмного забезпечення та планшету не працює. Товари разом з ПО - є складовими цілісного комплекту, тому вони оголошують одну закупівлю під одним кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» так як всі складові комплекту і програмне забезпечення належать до симуляторів бойових дій.
Проте, нам відомі також Замовники, але їх менше, які проводять окремо закупівлю за кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» - Системи лазерного симулятору двостороннього вогневого контакту (комплект тренажерів для тактичної підготовки та тренування) без програмного забезпечення та Закупівлю на Програмне забезпечення системи лазерного симулятору двохсторонньго вогневого контакту за кодом ДК 48510000-6 «Пакети комунікаційного програмного забезпечення».
Виникає питання у нас, як у учасників закупівель-наскільки правомірно об’єднувати програмне забезпечення разом з комплектом лазерних тренажерів під одну закупівлю та під один код ДК?
Наскільки правомірно розбивати начебто цілісний комплект на окрему закупівля товарів та окрему закупівлі програмного забезпечення для таких товарі, але під різними кодами ДК? Дякуємо.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 1871/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bb3e6aa-6162-40dd-86c8-070cf9c4a819&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
28.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Комунальне некомерційне підприємство проводило процедуру відкритих торгів з предметом закупівлі ДК 021:2015: 33690000-3 - Лікарські засоби різні. За даною процедурою закупівлі закуповувалися реактиви для лабораторії для діагностики Covid- 19, а саме: Тест-система імуноферментна для виявлення IgG до нуклеокапсидного антигену коронавірусу SARS-CoV-2 та Тест-система імуноферментна для виявлення IgM до нуклеокапсидного антигену коронавірусу SARS-CoV-2.
Предмет закупівлі не є лікарським засобом в розумінні ЗУ "Про лікарські засоби", відповідно, підприємство визначало предмет закупівлі за 4 знаком Єдиного закупівельного словника.
Представники Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області вважають, що, якщо для закупівлі вказаних реактивів обрано код з назвою 33690000-3 - Лікарські засоби різні, то предмет закупівлі АВТОМАТИЧНО Є ЛІКАРСЬКИМ ЗАСОБОМ, та код предмета закупівлі повинен визначатися за 3 знаком Єдиного закупівельного словника.
Просимо ВАС надати роз'яснення, чи повинні Замовники, закуповуючи реактиви для лабораторії визначати предмет закупівлі за 3 знаком Єдиного закупівельного словника, враховуючи, що тест системи не відповідають визначенню лікарських засобів, наведених в ЗУ " Про лікарські засоби" .
Попередні роз'яснення підпорядкованого Вам Міністерства Держаудитслужбою до уваги не приймаються, так як вони стосувалися визначення предмету закупівлі по Наказу № 454 від 17.03.2016, який втратив чинність.
Отримання відповідного роз'яснення від Вашего Міністерства вкрай важливо для всіх закладів охорони здоровя, що здійснювали закупівлю реактивів для виявлення Covid -19.
27.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня, Наказом від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", який втратив чинність, було визначено, якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Але в наказі від 15.04.2020 № 708, який діє наразі, така норма відсутня. В зв'язку з вищезазначеним, питання, як визначати предмет закупівлі таких послуг, і чи означає це, що зараз відсутня можливість закуповувати їх разом з товаром? Заздалегідь вдячні за змістовну відповідь.
25.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Добрий день! Влітку 2020 року було проведено тендер на закупівлю робіт по об'єкту будівництва за результатами якого було укладено договір з підрядником на суму 4,6 млн. грн. В ході виконання робіт виникла потреба у закупівлі додаткових (аналогічних) робіт на цьому ж об'єкті будівництва в 2020 році. Вартість додаткових робіт складає близько 800 тис. грн., що не перевищує 50% вартості закупівлі робіт за тендером. Прошу пояснити по якій процедурі потрібно проводити закупівлю таких додаткових (аналогічних) робіт: по переговорній (згідно п.5 ч.2 ст. 41 Закону) чи прямий договір без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі (згідно п.5 ч.7 ст.3 Закону)?
25.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області?
Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб?