Доброго дня, підкажіть будь ласка, з 01 січня 2021 року,газова установа, постачає газ у наші підрозділи, але договір зданою установою ще не був заключений на 2021 рік, 22 січня ми оголосили закупівлю на природний газ, в лютому місяці вона має завершитись, якщо учасники подадуть свої пропозиції, сума на природний газ на рік перевищкє 50 тис. грн., тому закупівля спрощена, на даний час, газова установа хоче розрахунок за січень місяць, оскільки вони постачали газ, чи можемо ми укласти з даною установою, прямий договір без використання електронних закупівель, щоб з ними розрахуватися? Або, який можливий правильний вихід з цієї ситуації?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями:
Договір про закупівлю не виконано , відповідно оплата не здійснювалась та сума виконання договору становить 0,00 грн. Також, договір не розірвано.
Проходять судові засідання:
- про визнання недійсним рішення замовника, договору про закупівлю послуг;
- про стягнення заборгованості за договором про надання послуги.
На виконання Закону необхідно розмістити звіт про виконання договору, але електронна система закупівель не передбачає розміщення вищенаведеного випадку виконання договору.
Як замовнику в цьому випадку розмістити звіт про виконання договору???
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Замовник є платником ПДВ. Оголошується закупівля товарів, які будуть безоплатно передані фізичним особам(не платникам ПДВ). Чи є дискримінаційною вимога в тендерній документації про обов'язковість учасника закупівлі бути платником ПДВ.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
Наразі багато Участників в рамках однієї тендерної пропозиції подають декільки видів товару різних виробників. При цьому подають всі необхідні технічні документи. Чи не буде це порушенням Закону і що робити в разі коли один із зразків не підходить по технічним причинам. Чи можливо акцептувати Участника із зразком тим, що підходить?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Звертаємось до Вас з приводу наданого Вами роз’яснення № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 року щодо визначення діяльності на промисловій чи комерційній основі у встановлених категоріях замовників у Законі «Про публічні закупівлі».
У вищезазначеному роз’ясненні «щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі» зазначено, що діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпечення певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організації не орієнтована виключно на отримання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї.
ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№111) Міністерства юстиції» (надалі ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)») утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.
Але з вересня 2020 року та по теперішній час виправна колонія, яка направляла засуджених для їх залучення до сільськогосподарських робіт, знаходиться на «консервації». Тобто засуджених у колонії не має та не буде у майбутньому, відповідно залучатись до праці на ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» вони не будуть. В свою чергу ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» надалі виконує та планує виконувати сільськогосподарські види діяльності (вирощувати та переробляти сільгоспкультури), але така діяльність орієнтована виключно на отримання прибутку та фактично не забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави). Але зміни з цього приводу до статуту не внесені.
З огляду на вищевикладене постає питання:
Чи слід вважати повну відсутність у діяльності ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» факту виконання певної суспільної потреби (функції держави) як факт того, що діяльність підприємства фактично спрямована на отримання прибутку та здійснюється тільки на промисловій та комерційній основі?
Або навпаки - сама мета створення підприємства визначена у статуті у вигляді суспільної потреби (функції держави) свідчить про те, що підприємство забезпечує потреби держави та його діяльність не є промисловою чи комерційною.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: