gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

07.07.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

3814 / 3931

Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Питання: Чи може визначатися предмет закупівлі за четвертою цифрою «0»? Наприклад - 22600000-6 – Чорнила, чи обов’язково в такому випадку застосовувати наступний код 22610000-9 - Друкарська фарба.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення". предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Так, словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Код складається з 8 цифр.

Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказають перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). При закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається замовником саме за групою.

Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас.

У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено".

При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

06.07.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3814 / 3722

Прошу роз’яснити яким чином визначається предмет закупівлі за новим порядком визначення предмету закупівлі. Адже не зрозуміло як керуватися замовнику новим порядком якщо він супречить ЗУ "Про публічні закупівлі".У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 4 ЗУ визначено, що у річному плані повинна міститися в тому числі і інформація про назву предмета закупівлі і код за ЄЗС та назви відповідних класифікаторів закупівлі. В той же час, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 21 ЗУ визначено, що в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна бути зазначена також назва предмета закупівлі із зазначенням коду за ЄЗС та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі. Виходячи з цього можна зробити висновок, що в обох формах документів і річному плані і в оголошенні необхідно зазначати НАЗВУ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ. ОДНАК ЗГІДНО З ПОРЯДКОМ ЗАТВЕРДЖЕНИМ НАКАЗОМ 708 ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ПОКАЗНИКОМ ЧЕТВЕРТОЇ ЦИФРИ ЄЗС. ЯКИМ ЧИНОМ ТОДІ ЗАЗНАЧАТИ НАЗВУ ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ? ДО ТОГО Ж ІНФОРМАЦІЯ НА МАЙДАНЧИКАХ МІСТИТЬ РЯДОК ПІД НАЗВОЮ" "КОНКРЕТНА НАЗВА" ПРОШУ РОЗЯСНИТИ ЯКУ ІНФОРМАЦІЮ НЕОБХІДНО ВКАЗУВАТИ В ДАНОМУ РЯДКУ. ТАКОЖ ЦІКАВИТЬ ЯКИМ ЧИНОМ ЗАМОВНИКУ ВИЗНАЧАТИ ЛОТИ ЗАКУПІВЛІ?ІНФОРМАЦІЮ ПРОШУ НАДАТИ З ЗАЗНАЧЕННЯМ ПРИКЛАДІВ. . Виходячи з того, що ЗУ має вищу юридичну силу ніж Наказ навіть юстований чи слідує з цього, що замовнику треба дотримуватись Закону та незважати на наказ, що суперечить Закону? ДЯКУЮ

Відповідь

04.01.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3814 / 3871

12 грудня 2019 року Замовником оголошено відкриті торги за предметом закупівлі код ДК 021:2015 03410000-7 — Деревина (деревинна тріска), оголошення № UA-2019-12-12-001168-b. Однією з вимог тендерної документації Замовника було наступне: "Тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги», тобто повинна містити накладений електронний цифровий підпис/печатку або кваліфікований електронний підпис/печатку учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію.". Під час розгляду пропозиції одного із учасників торгів встановлено, що тендерна пропозиція не містить накладений електронний цифровий підпис/печатку або кваліфікований електронний підпис/печатку учасника закупівлі. Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі її невідповідності умовам тендерної документації. Натомість, учасником (після закінчення строку подання тендерних пропозицій, на етапі розгляду його пропозиції) надано лист від майданчика Zakupki.Prom.ua згідно якого учасник не мав можливості накласти ЕЦП через збій системи. Просимо надати розяснення чи повинен Замовник враховувати інформацію, яка подана після закінчення строку для подання тендерних пропозицій?

Відповідь

20.04.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3813 / 3847

Постачальник електричної енергії, за договором укладеним в ході переговорної процедури, пропонує дод. угодою ввести зміни до п. 13.5. Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо: Споживачем не узгоджена пропозиція Постачальника щодо зміни ціни або зміни умов постачання електричної енергії. Чи є це правомірно.

Відповідь

25.10.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

3813 / 3976

П. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зазначено: "Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури". Одночасно, згідно п.5 ст. 40 Закону, "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера". Прошу пояснити, чи є необхідність проведення переговорної процедури у випадку, коли згідно п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

Відповідь

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини