В листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" зазначено, що до 01.01.2022 року закупівлями можуть займатись уповноважені особи і тендерні комітети. Проте у Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" (далі Закон)чітко зазначено: "Установити, що до 1 січня 2022 року: 1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель." Зверніть увагу - "процедур закупівель", а не "закупівель", як у листі. Виключний перелік процедур закупівель визначено у статті 13 Закону: 1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. 2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. 3. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель. Виходячи з цього робимо висновок про те, що з 19.04.2020 тендерні комітети можуть проводити лише "процедури закупівель", а спрощеними закупівлями та звітами про договори закупівель, укладені без використання елетронної системи закупівель мають займатись виключно уповноважені особи. Враховуючи викладене прошу пояснити, де і коли до 19.04.2020 (а не до 01.01.2022) уповноважені особи можуть пройти безоплатне тестування для підтвердження свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель?

Наше підприємство приймало участь в публічній закупівлі на будівельні роботи, за результами електроного аукціону наша пропозиція була найбільш економічно вигідною. Замовник дискваліфікує нас, та обирає переможмем другого учасника. Після чого ми подаємо скаргу в АМУ на безпідставну дискваліфікацію. АМУ задовільняє нашу скаргу. 09.09.2019 р. Замовник визнгає нас переможцем. 19.09.2019 р. в останій день оскарження інший учасних подає скаргу в АМУ на скасування нас переможцем. 20.09.2019 р. Замовник оприлюднює протокол від 20.09.2019р. про усунення порушень згідно скарги та відміняє рішення про визнання нас переможцем, після чого учасник відкликає скаргу в АМУ. Чи є такі дії Замовника правомірними? так як рішення про нашу дискваліфікацію було прийнято після граничного терміну оскарження.

Наше підприємство має намір взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2018-09-03-001313-a- Двигуни та їх частини, та UA-2018-08-23-001313-a-двигуни та їх частини. Замовник ПАТ "Укрзалізниця", філія "Енергоремтранс". Замовник в ДКТ визначає характеристики предмету закупівлі, оригінал якої виготовляється в Російській Федерації, водночас в ДКТ визначено, у разі походження товарів з РФ, надати підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими згідно Розпорядження КМУ №829 від 11.09.2014. Просимо Вас надати розяснення стосовно підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими.

Доброго дня! Замовником вимагаєтся подання довідки: Довідка, видана не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій уповноваженим органом про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Ми розуміємо, що довідка з МВС про відстутність кримінального порушення є доказом того, що уповноважена особа не була притягнута до відповідльності і за цією статею, проте залишаєтся адмінстративна відповідальність. У вимогах замовника не конкретизована кримінальна та/або адмінстративна. Державна служба України з питань праці, ані довідки, ані роз'яснення не надає. Вони "відправили" за роз'ясненнями у Мінекономрозвитку. Тому у нас питання, який уповноважений орган надає підтвердження того, що уповноважена особа, не була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Або, чи можете ви надати роз'яснення, що з цього пункту достатньо тільки довідка з МВС. Дякуюмо Тендер на прозорро: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-07-004352-b

У січні 2018 року ДРИДУ НАДУ з дотриманням вимог Закону було укладено договір про закупівлю природного газу із строком дії до 31.12.2018 року. Протягом дії договору, у зв’язку зі значним підвищенням ціни на газ, обсяг закупівлі було зменшено, в наслідок чого виникла необхідність у грудні 2018 року укласти другий договір про закупівлю природного газу. Відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Питання: 1)Якщо протягом року було укладено декілька договорів за одним і тим самим предметом закупівлі, чи має право замовник продовжувати дію першого (більшого за обсягом закупівлі), а не останнього договору? 2)Чи правомірні дії замовника: - після виконання умов договору, не розміщуючи звіт про виконання договору, продовжити дію цього договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року; - укласти другий договір за тем же самим предметом закупівлі строком дії до кінця 2018 року; - після затвердження видатків в 2019 році укласти ще одну додаткову угоду до діючого (продовженого першою додатковою угодою) договору про закупівлю, в якій зазначити конкретну суму закупівлі в межах 20 % від суми попереднього договору.