Установа має приміщення, які здає в оренду. Орендарі відшкодовують нам послуги за енергопостачання. Чи треба потребу орендарів в комунальних послугах враховувати при заключенні договорів? Якщо треба, то чи можна закупівлю провести у травні, бо загальна сума витрат на електроенергію буде перевищувати 100 тисяч? Pfhfh

Добрий день . Якщо предмет закупівлі є роботи (з постачанням обладнання та матеріалів) та згідно проекту передбачано, окрім іншого обладнання , постачання підрядником та монтаж "Ящик з трансформатором знижувальним ЯТП-0,25". Вартість цього ящика менше 200 тис. грн. (до 5 тис. грн.). Чи підпадає під локалізацію (підтвердження учасником закупівель) це обладнання (менше 200 тис. грн) , якщо предмет закупівлі роботи (очікувана вартість близько 30 млн. грн)

Підпунктом 3) пункту 44 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників [...] на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі – Особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 визначено: "44. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: 3) переможець процедури закупівлі: не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей". Підпунктом 3) пункту 47 Особливостей визначено: 3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією". Першим реченням абзацу 15 пункту 47 Особливостей визначено: "Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 ...". Водночас другим реченням цього ж абзацу пункту 47 Особливостей визначено: "Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних [...] та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним [...] крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів". 04.09.2023 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) на офіційному сайті оголосило про відкриття доступу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), "із врахуванням безпекових аспектів", зокрема – "за умови невідображення відомостей стосовно місця роботи, посади на час вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення". Зважаючи на вищезазначене, прошу вас надати чіткі роз'яснення з таких питань: 1. Чи повинен замовник, починаючи з 04.09.2023, вимагати у тендерній документації документальне підтвердження у вигляді Інформаційної довідки з Реєстру про те, що керівника учасника-переможця процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником-переможцем, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення відповідно до підпункту 3) та першого речення абзацу 15 Особливостей. 2. Чи повинен переможець процедури закупівлі, починаючи з 04.09.2023, у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей, тобто – Інформаційну довідку з Реєстру в якості документального підтвердження того, що керівника учасника-переможця процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником-переможцем, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. 3. Чи повинен замовник, починаючи з 04.09.2023, відповідно до вимог підпункту 3) пункту 44 Особливостей відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей (довідка з Реєстру НАЗК).

Предметом закупівлі є: ДК 021:2015:34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів..» до підмітально-прибиральних машин. Підприємство постачає зап.частини, що ПОВНІСТЮ є походженням з КРАЇН ЄВРОСОЮЗУ, в тому числі є позиції зап.частин, які за назвою(чи призначенням) збігаються з тими, що передбачені підпунктом 2 ПКМУ №168, а саме: "насоси для рідин" (а в нас: водяні насоси, гідромотори). Тобто предмет закупівлі запчастини різні, а серед них, між іншими, вже є декілька одиниць насосів, та гідромоторів. Чи потрібно підтвердженя локалізації в цьому випадку і яким чином? Або ж як підтвердити, що локалізація не потрібна?

Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України: "1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.". Питання: 1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? 4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? Дякую