06.01.2022
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до ст. 11 Закону «Про публічні закупівлі» рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Відповідно до типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» у протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, колегіями, дорадчими органами, робочими групами тощо. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою: СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ.
Отже, протокол – це документ, який фіксує прийняття саме колегіального рішення, а не одноосібного.
Просимо надати відповідь, яким чином уповноважена особа має оформлювати одноосібні рішення стосовно проведення процедур закупівель.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Поряд з цим оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у Вашому запиті, буде обов’язково розглянуте під час напрацювання змін до Закону.
06.01.2022
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Згідно ч.6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Сума (ціна додаткової угоди), на яку замовник продовжує договір про закупівлю, перевищує вартісні межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі». Чи повинен на таку суму замовник проводити відкриті торги/спрощену закупівлю, чи ні?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зокрема зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Згідно з частиною шостою статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Разом з тим зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
При цьому виконання зобов`язань за укладеними договорами про закупівлю не включаються до річного плану закупівель.
Отже, враховучи норми статтей 4, 41 Закону, зміна умов договору про закупівлю у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону не потребує проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
05.01.2022
Запитання Тема: Інше
Доброго вечора. Підкажіть будь ласка як діяти Замовнику, якщо в результаті проведення спрощеної процедури закупівлі послуг договір з переможцем було підписано та опубліковано, але з моменту початку дії договору (строку надання послуг) учасник-переможець не відповідає на телефонні дзвінки що цнеможливлює подання заявки на надання послуг та відповідно послуги за предметом договору не надає?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо виконання, розірвання договору про закупівлю, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим сторони договору про закупівлю ведуть переписку/переговори у спосіб, передбачений договором про закупівлю.
Крім того, Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до статті 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
05.01.2022
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
05.01.2022
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт:
«Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.».
Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив.
В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».