Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» основна форма провадження діловодства в установах є електронна. В апараті та структурних підрозділах Сумської обласної державної адміністрації, районних державних адміністраціях використовується відповідна система електронного документообігу (надалі – СЕД), ліцензія на використання якої придбана в 2015 році. З метою забезпечення сталої роботи автоматизованої СЕД Сумська обласна державна адміністрація щорічно оновлює її версію шляхом закупівлі послуги з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення. СЕД є розробкою вітчизняного виробника ( наявні свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та свідоцтво про внесення відомостей до Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення ). Підприємство щорічно випускає оновлену версію СЕД та надає послуги користувачам з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення. Залучення іншого виконавця послуг призведе до необхідності повторного проведення обстежень, вивчення специфіки роботи СЕД, а відповідно – зростання вартості послуг та погіршення якості їх виконання. Заміна виконавця може призвести до несумісності нового програмного коду або виникненню проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням. Крім того, залучення іншого виконавця спричинить порушення авторських прав. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп‘ютерні програми та бази даних є об‘єктами авторського права у галузі науки, літератури і мистецтва. Стаття 431 Цивільного Кодексу України визначає наслідки порушення права інтелектуальної власності, зокрема встановлено, що невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом. Таким чином, у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» наявні підстави для застосування при закупівлі послуг з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення СЕД переговорної процедури - в зв’язку із відсутністю конкуренції з технічних причин та наявністю необхідності захисту прав інтелектуальної власності Ураховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування при закупівлі послуг з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення СЕД переговорної процедури.

Доброго дня! Замовником обратно тендерний комiтет з числа посадових осiб пiдприемства, головою якого призначив юриста. Чи може юрист вiдмовитися вiд даних обов'язкiв? I якщо так, то чим це аргументувати на законному рiвнi? Буду вдячна за вiдповiдь.

Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Відповідно до частини 10 статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими в частині першій статті 3 Закону. Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупки. Чи вважатиметься новим предметом закупівлі придбання товарів, робіт, послуг після внесення змін до річного плану в разі: 1) виникнення додаткової потреби в товарах, роботах та послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівлі; 4) перерозподілу коштів, зекономлених через зміну ціни договору в бік зменшення; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадків. 2. Якщо установою було сплановано по певному коду державної класифікації закупівлю товарів (послуг) на суму 150 тис. грн та до 19 квітня 2020 року було укладено договорів на 110 тис. грн, чи обов’язково при використанні решти 40 тис. грн проводити спрощену процедуру закупівлі. 3. У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону застосовується термін «вартість предмета закупівлі», при цьому частина 4 статті 3 Закону містить вже термін «вартість товарів, робіт і послуг». Чи існує принципова різниця між вказаними термінами, методиці їх визначення, застосування та в чому вона полягає.

З метою запобіганню поширенню випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV (Covid-19) та забезпечення належної готовності до боротьби із інфекцією, просимо у найкоротші терміни надати роз’яснення законності здійснення закупівель медичного обладнання, засобів захисту, дизинфікуючих засобів, паливно-мастильних матеріалів та інших товарів та послуг в рамках загрози епідемії коронавірусної інфекції COVID-2019 шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 3 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, застосування переговорної процедури закупівлі у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

Відповідно до абзацу 4 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 ст.2 ЗУ, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Виходячи з викладеного, прошу Вас надати роз'яснення щодо того, як бути з закупівлями за кошти з місцевого або державного бюджетів, якщо вартість послуг до 50 тисяч гривень? Чи потрібно вносити їх до річного плану закупівель, якщо їх вартість є менше 50 000 грн без використання електронної системи?