12.08.2019
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
За результатами проведеної процедури відкритих торгів було укладено договір на закупівлю бензину та дизпалива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Покупцю (видаткових накладних). Поставка здійснюється виключно партіями, що визначені Календарним планом (Додаток № 2 до Договору). Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати поставлених партій Товару на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної. В серпні 2019 р. сторони виходячі з принципу максимальної економії та ефективністі та враховуючи коливання ціни на ранку, домовилися постачання партії за цей місяць здійснити за зменшеними цінами, про що було укладено додаткову угоду відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону та пропорційно зменшена загальна вартість договору на таку різницю. При цьому вартість партій у вересні-грудні визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору) залишилась не зміною. Листом МЕРТ від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06 роз’яснено, що сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партією товару в серпні 2019 р. визначеною договором без зменшення ціни інших партії? Казначейство відмовляється реєструвати таку додаткову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії на протязі вересня-грудня 2019 р.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому пункт 5 частини четвертої статті 36 Закону не містить обмежень щодо зміни ціни на окрему партію або на всі партії поставки товару.
Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
04.01.2019
Запитання Тема: Виконання договору
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення можливості продовження строку договору 2018 року на 2019 рік відповідно до ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі". За умови, що новий договір за результатами тендерної процедури 2019 року вже укладений (предмет закупівлі аналогічний/постачальник інший).
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року.
Таким чином, норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
22.10.2018
Запитання Тема: Планування закупівель
У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (далі – управління) здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови.
Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства.
З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання:
1. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля».
2. Чи потрібно визначати предмет закупівлі у разі здійснення закупівлі за тристоронніми договорами крісел колісних окремо по кожній особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, інший особі.
Відповідь
Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA у запиті № 1167/2017.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Водночас у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена, зокрема в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
10.12.2018
Запитання Тема: Відкриті торги
Прошу Вас надати пояснення, відповідає чи ні чинному законодавству наступни дії : призупинення (зі сторони замовника закупівлі) дії договору про закупівлю природного газу бюджетною установою у разі використання нею можливостей за постановою НКРЕ КП №867 від19.10.18р дє окремим категоріям цена на газ встановлюєтся нижче ринкової (від НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ), але бюджетна установа, при цьому, за власною іниціативою не проводе процедуру закупівлі на придбання газу.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного органу.
06.08.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Доброго дня. Прошу дати відповідь на такі питання щодо укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту три частини сім статті 3.
Згідно із частиною сім статті 3 Закону :
"7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
"оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;"
"розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника"
У цих абзацах мова іде про тендерні процедури. Але у частині сім статті 3 мова іде про незастосування порядку проведення СПРОЩЕНИХ закупівель і вона обмежує вартість закупівлі пунктами 1 та 2 частини першої статті 3. Яким чином тоді правильно скористатися цими підставами у разі, якщо очікувана вартість тендеру на товар(або сума розірваного договору на закупівлю товару, наприклад, 2 мільйони гривень. 20 відсотків від 2 мільйонів гривень це 400 тисяч гривень. Договір можна заключити на всі 20 відсотків, тобто 400 тисяч гривень чи на суму не більше ніж 199,999 тисяч гривень?
І чи можна застосувати ці абзаци як підставу для укладання договору без застосування електронної системи закупівель, якщо оскарження йде в суді на оцінку рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки пропозицій в спрощеної закупівлі або ж при розірванні договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі (з вини учасника) на строк, достатній для проведення нової спрощеної закупівлі?
Дякую, якщо не залишете без уваги.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 820/2020 та 1776/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c72a34b-dec1-49db-9b91-629053a13c02&lang=uk-UA
Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.