У зв’язку з набранням чинності вказаною ПКМУ №736: абзац 2 підпункту 1 пункту 3 ПКМУ № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» визначає, що «положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, Здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363, не застосовується». При цьому, відповідно до п.п. 2 п. 2 ПКМУ № 736 установлено, що у складі вартості (ціни), визначеної у державних контрактах (договорах) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, а також прибуток (постачальницька винагорода) виконавця. З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення про наступне: оскільки розмір прибутку, визначений ПКМУ № 363 не застосовується, а відповідно до положень ПКМУ № 736 до складу вартості (ціни) включений прибуток (постачальницька винагорода), то який розмір прибутку застосовувати при укладанні державних контрактів (договорів) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями та які становлять державну таємницю?

Добрий день, чи можливе укладання договору в іноземній валюті через ЕСЗ? Якщо так, то які особливості / обмеження? Дякую

Однією з підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури, який є пов’язаною особою з керівником замовника. (Стаття 17 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Так, пов’язана особа - особа,( для цілей цього Закону), це фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі. Разом з тим, термін «під здійсненням контролю» визначено спільно для фізичних і юридичних осіб і поняття виконання функцій органу управління учасника, може відноситись лише до юридичної особи. Тому чи є "здійсненням контролю" фізичною особою -керівником замовника, в той час як замовник є орган управління учасника.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами) здйснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинокм, будівлею, спорудою....Питання: окремі споруди,,,,повинні мати окрему юр.адресуи чи одну загальну? Чи по кожному окремому обєкту сумується код ДК ,як по Закону України " Про публічні закупівлі"? чи не сумуються? Але мають один код ДК? но різні споруди. Дякую.

Доброго дня! Прошу надати роз’яснення з приводу змісту ситуації для коректного визначення замовником дій, які він має вчинити. Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Учасник на виконання вимог вказаної норми надає відповідні документи в останній день вказаного строку, обрахованого з урахуванням вимог ст. 253, 254 ЦК України шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, що здійснює о 22:00, в той час коли робочий день замовника – до 18:00. Разом з тим, системний аналіз вимог законодавства дає підстави стверджувати, що в наявному випадку розміщення документів в електронній системі закупівель не є самостійною (остаточною) метою дій. Так, відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі НЕ НАДАВ у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей; Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен НАДАТИ ЗАМОВНИКУ шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи … Отже, остаточною метою дій з розміщення документів в електронній системі закупівель є їх надання замовнику. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Оскільки робочий час замовника закінчився раніше часу оприлюднення документів учасником, учасником подано відповідні документи за межами строку, встановленого законодавством. В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Оскільки документи розміщено в електронній системі закупівель як належному засобі зв’язку між замовником та учасником до закінчення останнього дня строку, то вони вважаються такими, що здані своєчасно. Отже, в наявному випадку вбачається колізія між ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦК України. У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: чи вважаються документи, оприлюднені учасником в електронній системі закупівель в останній день строку на їх надання, однак після закінчення робочого часу замовника (після 18:00) такими, що надані учасником у строк, встановлений законодавством. Під час надання відповіді прошу врахувати, що Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, має інший предмет правового регулювання, а отже вищевказане питання не регулюється ним. Крім того, він має нижчу юридичну силу порівняно з нормами закону, між якими існує колізія.