Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи можу я, як представник юридичної особи (Замовника) використовувати для роботи в системі ЕЦП/КЕП не представника юридичної особи, виданий в АЦСК ДФС, а ЕЦП/КЕП звичайної фізичної особи, виданий, наприклад, АЦСК "Приватбанк"? І якими НПА врегульоване дане питання. Дякую
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питань відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.
Доброго Вам дня! Мене звати Наталя, я уповноважена особа по держ.закупівлям окружної територіальної виборчої комісії м.Новоукраїнка, у мене до Вас таке питання. Нам потрібно придбати бюлетені в сумі 111810,00грн.і розділити їх на три округи, але бюджет один. Допоможіть мені будь-ласка розібратися яку процедуру закупівель нам потрібно проводити? спрощену? переговорну? чи можливо звітом (без застосування електронної сиситеми)так як нам говорять у ЦВК? Допоможіть будь-ласка.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
09.04.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Згідно до п.3 ст. 11- Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна с таких осіб буде відповідальна за організацію і проведення конкретних процедур закупівель/мпрощених закупівель.
На нащому державному підприємстві три уповноважені особи. Яким саме чином повинна бути розділена їх відповідальність? Наприклад, рішенням замовника стосовно конкретної процедури? чи наказом, який
заздалегідь розподіляє діяльність уповноважених осіб в залежності від предмету закупівлі, коду ДК, напрямку, чого саме? Чи на вибір замовника?
1.Чи вимагати в Спрощених закупівлях відповідно до ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідність Учасника вимогам ст 16, ст 17? (Чи небуде це дискримінацією?)
2.Чим зараз керуватись - При затвердженні Положення про Уповноважену особу, яка буде діяти з 19 квітня 2020 відповідно до ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про публічні закупівлі".
3. Етапи проведення спрощеної закупівлі: Від Оголошення до кінцевого строку подання пропозицій до 6р.дн ПРИ ЦЬОМУ НА УТОЧНЕННЯ 3р.дн. на подання пропозицій не більше 5р.дн? Після уточнення йде подання пропозицій, я правильно розумію...
Відповідь
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Чи поширюється дія нижчевказаної статті Закону на придбання супроводу авторського програмного забезпечення, яке коштує 60,0 тис.грн?
Стаття 3, пункт 7: Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:… 2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: …існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.