Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
11.05.2023
Запитання      Тема: Інше
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Водночас відповідно до Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (далі – Порядок) установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону. При цьому відповідно до Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Порядком. Поряд з цим, частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Отже, проведення відборів, укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку, протягом строку, на який укладено рамкову угоду. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи має право замовник у разі наявної підписаної рамкової угоди (яка була укладена до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») не здійснювати відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, а вчиняти дії щодо закупівлі товарів що є предметом укладеної рамкової угоди не за рамковою угодою, а за новою процедурою з використанням електронних каталогів (Prozorro Market) відповідно до постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
Відповідь
18.07.2022
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Відповідно до п. 34 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів; Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таким чином майнові права, зокрема, корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, а отже вважатися товаром в розмінні Закону. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення чи належать до товарів у розумінні Закону корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства? Якщо такі корпоративні права належать до товарів у розумінні Закону, просимо повідомити про порядок закупівлі замовником корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав не є виключенням визначеним ч.5 та 6 ст. 3 Закону.
Відповідь
16.11.2023
Запитання      Тема: Відкриті торги
Чи може Фоп 2 групи брати участь у тендері на "Системи відеоспостереження з монтажем", що об'явила бюджетна установа. Предмет закупівлі згідно прозоро - товар. jcrskmrb ФОП 2 групи не може надавати послуги юридичним особам
Відповідь
31.05.2023
Запитання      Тема: Тендерна документація
Мова йде про закупівлю на ПРОЗОРО: виконання робіт -капітальний ремонт електромереж за кодом 4531000-3 Електромонтажні роботи. В якості аналогічного договору Замовник (бюджетна установа) вимагає надати договори тільки з виконання капітального ремонту електромереж. Ми, як потенційний учасник, маємо договори з майже однаковою сумою на виконання робіт з однаковим переліком, за таким же кодом, але з іншою назвою договору, а саме: виконання робіт з поточного ремонту електромереж. Замовник (бюджетна установа) на всі наші електронні запити відповідає цілими сторінками (зрозуміло, чому), але конкретної відповіді не дає, вимагаючи тільки договори з назвою "капітальний ремонт..." Запитання: Чи будуть вважатись ці договори аналогічними?
Відповідь
18.12.2023
Запитання      Тема: Відкриті торги
Доброго дня! Замовником була оголошена закупівля UA-2023-11-10-012979-a «Реконструкція каналізаційних очисних споруд повної біологічної очистки продуктивністю 5000 м3/добу вул. Копачівська №6 в м. Волочиськ, Хмельницької області (Коригування)» У тендерній документації також відображені певні додаткові (обов'язкові умови), встановлення яких передбачено Фінансовою угодою (далі – Фінансова Угода) між Україною та Європейським інвестиційним банком щодо реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі – НКПВУ), реалізованої відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом від 22.04.2015 р. № 346-VIII, та які описані у Керівних принципах імплементації Програми, схвалених ЄІБ як такі, що відповідають Керівництву ЄІБ із закупівель. Такі додаткові обов’язкові умови можуть відрізнятися від норм Закону і Особливостей, проте підлягають застосування для цього тендеру. Так, у розділі 5 Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону та підстави, встановлені статтею 17 Закону (пунктом 47 Особливостей – під час їх застосування) тендерної документації, пунктом 5.4.3 визначено, що Учасник має підтвердити свою фінансову спроможність надавши копію звіту про рух грошових коштів за 4 попередні календарні роки завірені печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Отже на законодавчому рівні визначено, що кваліфікаційний критерій стосовно фінансової спроможності підтверджується обсягом річного доходу (виручки). Слід зауважити, що інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період розкривається у звіті про фінансові результати. При цьому, Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Тендерна закупівля на даний час знаходиться на етапі розкриття пропозиції та кваліфікації переможця. Одним із учасників у складі тендерної пропозиції подані всі документи, які передбачені Тендерною документацією, крім завіреної копії звіту про рух грошових коштів, так як такий звіт учасником не складається та не подається. Натомість, учасник надав довідку про рух грошових коштів на рахунках за 2019-2022 роки. Питання: - Чи можемо ми визнати Учасника переможцем який не надав копію звіту про рух грошових коштів на підставі якого відповідно до умов тендерної документації визнається його підтвердження кваліфікаційному критерію «фінансова спроможність»? - Чи можемо внести зміни до Тендерної документації прибравши вимогу кваліфікації переможця згідно «5.4.3. Копія звіту про рух грошових коштів за чотири попередні календарні роки, завірену печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника», яка суперечить ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та є дискримінаційною (оскільки не складається всіма суб’єктами господарювання), проте передбачена Примірною тендерною документацією та спеціальним Посібником із закупівель ПВУ зумовлена вимогами ЄІБ як кредитора за Програмою відновлення України (які були закріплені Фінансовою Угодою, ратифікованою Верховною радою України – Закон України від 14 липня 2021 р.№1645-ІХ щодо ПВУ)?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json