15.05.2019
Запитання Тема: Відкриті торги
08.02.2019р. тендерним комітетом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, у подальшому - “Замовник”, оголошено відкриті торги по закупівлі за державні кошти UA-2019-02-08-000257-c; ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів.
ID закупівлі: 7678e219cfd249cdb02347c1070607f6.
В торгах взяли участь шість учасників.
25.02.2019р. пропозиції учасників торгів були розкриті, торги відбулись на майданчику “Е-Тендер” системи “ПРОЗОРРО”.
Найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників замовник відхилив.
Переможцем торгів замовник визнав ТОВ “Агротехценр”, при цьому порушивши вимоги закону.
Уповноважений орган прийняв рішення № 4963-р/пк-пз від 23.04.2019, яким зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі.
02.05.2019р. замовник виконав рішення уповноваженого органу, своє рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі - скасував.
Прийняті рішення про відхилення розглянутих пропозицій замовник не скасовував.
Після відхилення всіх тендерних пропозицій замовник, згідно вимог закону, зобов’язаний відмінити торги чи визнати їх такими, що не відбулися.
Однак замовник такого рішення на вимогу закону не прийняв.
Натомість в цій самій процедурі закупівлі без зазначення причин і правових підстав вдруге провів розгляд раніше вже відхилених пропозиції учасників, повторно приймаючи рішення про відхилення раніше вже відхилених пропозицій.
На даний час замовник заново розглядає як переможну пропозицію ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу.
Приймаючи до уваги викладені обставини, просимо роз’яснити, чи являються правомірними дії замовника з повторної оцінки раніше вже відхилених пропозицій учасників? Чи відповідають вимогам закону дії замовника щодо визнання як переможної пропозиції ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу в зазначеній закупівлі? Які правові норми порушені або не порушені зазначеними діями замовника та які дії має вчинити змовник за даних обставин?
З повагою, Директор Т.Поліщук
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
13.05.2019
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Доброго дня. На даний момент замовником здійснюється закупівля путівок до літніх таборів для дітей пільгових категорій шляхом проведення відкритих торгів. Торги проводимо за двома лотами: перший - 39 путівок до приміських таборів, 1 путівка до табору України. Відкриті торги двічі не відбулися, у зв'язку з відсутністю пропозицій. Зідно Закону ми маємо право провести переговорну процедуру. В той же час батьки дитини, для якої закуповується путівка по України відмовляються їхати до табору по Україні, а напроти хочуть до приміського табору.
Чи можемо ми провести переговорну процедуру за одним лотом на загальну кількість путівок, тобто на 40 путівок? Чи всеж таки це повинні бути дві переговорні процедури за кожним лотом окремо? І чи можуть буди укладені договори за кожним окремим лотом з одним і тим же постачальником/надавачем послуг?
Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами).
Водночас підстави відміни переговорної процедури закупівлі визначені частиною четвертою статті 35 Закону. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом) (абзац сьомий частини четвертої статті 35 Закону).
У свою чергу, питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом), та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
12.04.2019
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Прошу надати консультацію щодо наступного питання. Державна установа, що не є платником податку на додану вартість та не отримує податковий кредит, провела відкриті торги та уклада договір без ПДВ с суб'єктом, що є платником єдиного податку. В процесі виконання договору контрагент набуває статусу платника ПДВ і відповідно має формувати звітні бухгалтерські документи на суму, що включає ПДВ. Сторони домовилися, що загальна сума договору та вартість за одиницю не змінється (наприклад, сума договору складала за результатами торгів 1 млн. грн. без ПДВ, а буде складати той самий 1 млн. грн. з урахуванням ПДВ). Для державної установи в такому випадку нічого не змінюється, оскільки сума до оплати не змінюється. Питання:
1)Вважається зміною істотних умов, включення ПДВ у вартість суми по договору, без зміни самої суми договору?
2) У разі якщо включення ПДВ у вартість суми по договору, без зміни вартості, не є зміною істотних умов по договору - чи потрібно публікувати такі зміни на офіційному порталі Уповноваженого органу?
11.04.2019
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Прошу надати роз’яснення з такого питання.
Річна очікувана вартість необхідного замовнику товару більша, ніж еквівалент 133 тис. євро. Чи може замовник закуповувати такий товар протягом року шляхом проведення декількох відкритих торгів без оприлюднення оголошень англійською мовою за умови, що очікувана вартість кожного з цих торгів менша, ніж еквівалент 133 тис. євро?
Дякую!
03.04.2019
Запитання Тема: Тендерна документація
Чи може установа при проведенні закупівлі лікарських засобів з метою запобігання закупівлі фальсифікатів та підтвердження можливості своєчасного постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, вимагати в учасника
1.1. Авторизаційний лист виробника або його офіційного представництва/філії виробника (якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України)/дилера/дистриб’ютора повноваження яких повинні бути підтверджені відповідними документами (доручення (нь) або договору (ів) про співпрацю, тощо), щодо підтвердження можливості постачання товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується учасником, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією.
Обов’язково зазначаються ідентифікатор закупівлі.
Або
1.2. Копію договору з виробником* або його офіційним представником/філією виробника (якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) з відповідними додатками (специфікаціями до зазначених договорів), що підтверджує наявність/можливість постачання товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується учасником, у кількості, визначеній тендерною документацією.
- Довідку у формі таблиці, в якій має бути відображена наступна інформація:
найменування товару, загальний термін придатності, найменування виробника, країна походження товару, адреса виробника, №, дата, та термін дії Договору, контактна особа, що уповноважена підтвердити зазначену інформацію (ПІБ, посада, № телефону)