13.07.2021
Запитання Тема: Планування закупівель
Запит від Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП ГІОЦ)
Тема: План закупівель
Тема розширена: Агентські послуги
Суть питання: Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
На підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 жовтня 2018 року №1887 «Про затвердження порядку функціонування автоматизованої системи обліку оплати поїзда у міському пасажирському транспорті міста Києва, незалежно від форм власності», (далі – АСОП), КП ГІОЦ є оператором АСОП та має право укладати договори про надання послуг в АСОП з Агентами.
На підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2018 року №706 «Про створення автоматизованої системи обліку оплати поїзда у міському пасажирському транспорті міста Києва, незалежно від форм власності», КП ГІОЦ уповноважене здійснювати справляння плати за транспортні послуги, що надаються та оплачуються з використанням АСОП.
КП ГІОЦ має на меті укласти агентський договір, за яким Агент зобов’язується від імені
КП ГІОЦ здійснювати операції з продажу електронних квитків та/чи поповнення транспортного ресурсу, за агентську винагороду (встановлений відсоток).
З огляду на вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між КП ГІОЦ, як Принципала, та Агентами, які будуть виникати на підставі такого договору, оскільки загальна вартість послуг за агентським договором може перевищити 200 тис гривень?
05.07.2021
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Головне управління Пенсійного фонду України просить надати роз’яснення щодо порядку оприлюднення інформації правонаступником за договорами, укладеними за результатами проведених публічних закупівель, а саме.
У поточному році, на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», яка набула чинності 14 жовтня 2020 року проводиться реорганізація деяких територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованих управлінь.
Просимо дати відповідь яким чином правонаступник за договорами про закупівлю, укладеним за результатами проведених публічних закупівель, повинен оприлюднювати інформацію про внесення змін до таких договорів та звітувати про їх виконання в електронній системі закупівель на веб-порталі уповноваженого органу?
01.07.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Доброго дня. Чи можна вважати учасника переможцем, який завантажив тендерну пропозицію з ст. 17, де зазначено, що особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена засуджена за злочин з корисливих мотивів, (зокрема пов'язаних з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), а не за текстом, що викладений нижче: службова (посадова) особа нашого підприємства процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку., порушуючи зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" внесені Законом України «Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”» від 3 листопада 2020 року № 954-IX. Згідно із вказаним Законом, у пунктах 5 і 6 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289) слова "злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний", "злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний" замінено словами "кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане".
22.06.2021
Запитання Тема: Інше
Згідно з статтею 20 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в закладах охорони здоров’я Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, за угодами, укладеними нею із зазначеними центральними органами виконавчої влади відповідно до Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах та взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, що затверджений постановою КМУ від 18.10.99 № 1923 (зі змінами) (далі Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку витрати на надання медичної допомоги військовослужбовцям військово-медичних закладах інших військових формувань відшкодовуються цим закладам центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу зазначені військовослужбовці, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання цих військових
формувань.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що рахунки на оплату медичної допомоги протягом п'яти днів після її надання надсилаються до органу військового управління (військової частини) військового формування, уповноважена посадова особа якого буде здійснювати оплату. Вартість медичних послуг, які надаються військовослужбовцям інших військових формувань, встановлюється наказами керівників військово-медичних закладів, які надають ці послуги, у розмірі фактичних витрат на придбання
медикаментів і перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування
та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що
визначаються відповідно до законодавства, яке регулює здійснення
розрахунків зазначених витрат виробництва продукції (робіт,
послуг).
Слід зауважити, що укладання договору на відшкодування витрат за надання медичної допомоги іншим військовим формуванням Порядком не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи поширюються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" на послуги з надання медичної допомоги військовослужбовцям відповідно до Порядку, що передбачає виключно відшкодування фактичних витрат на придбання
медикаментів, перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування
та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв?
Чи відображати такі видатки в річному плані закупівель?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
22.06.2021
Запитання Тема: Інше
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.