04.04.2017
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
29.03.2017 р. АМКУ прийняв рішення, яким зобов'язав організатора торгів скасувати рішення про визнання переможцем учасника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас Законом не встановлено строку для виконання замовником рішення органу оскарження.
1. До яких органів можливо звернутися для оскарження невиконання рішення органу оскарження організатором? 2. Якими діями можливо спонукати організатора виконати рішення органу оскарження?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
31.03.2017
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Чому в проекті вилучили таке поняття як номенклатура? Раніше ми визначали окремі частини предмету закупівлі на закупівлю ліків за номенклатурою (кодом АТХ). Як тепер проводити закупівлю ліків близько 300 найменувань, якщо нам необхідні:
Лот 1 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРАВНУ СИСТЕМУ І МЕТАБОЛІЗМ -44 найменувань
Лот 2 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ І ГЕМОПОЕЗ-36 найменувань
Лот 3 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ-22 найменувань
Лот 4 ЛІКИ З УМІСТОМ ГОРМОНІВ АБО АНТИБІОТИКІВ-10 найменувань
Лот 5 ЛІКИ ПСИХОТРОПНІ та НАРКОТИЧНІ -5 найменувань
Лот 6 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ-8 найменувань
Лот 7 ЛІКИ, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-45 найменувань
Лот 8 ЛІКИ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ та ПРОТИПАРКІНСОНІЧНІ-15 найменувань
Лот 9 ЛІКИ ПСИХОЛЕПТИЧНІ-36 найменування
Лот 10 ЛІКИ-ПСИХОАНАЛЕПТИКИ-24 найменувань
Лот 11 ЛІКИ ІНШІ,ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-29 найменувань
Лот 12 ЛІКИ,ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ -19 найменувань
Лот 13 Залози та інші органи, екстракти цих речовин та інші речовини людського чи тваринного походження-7 найменувань
З досвіду відомо, що жодна фармацевтична фірма не може поставити всі необхідні , без винятку, ліки, а має якусь вузьку спеціалізацію поставки для бюджетних установ. У тендері повинно приймати участь , як мінімум 2 учасника. Тому велика вірогідність відміни торгів, якщо не буде можливості розподілу ліків за номенклатурою на частини (Лоти).
Визначення окремої частини предмету закупівлі за дозуванням , за формою випуску вважаю недоречним, бо в одному лоті будуть ліки неврологічної дії , психолептики, наркотичні ( не у всіх фармфірмах є дозвіл на наркотичні ліки , а також не всі фірми мають такий різний асортимент ліків , який дозволить нам лікувати хворих з психічним розладом, або з неврологічними патологіями, або дітей з ДЦП, з епілепсією )
Тому залишається два виходи : закупляти одним списком ( будуть запити учасників, чому не розподілили на лоти та 100% гарантую, що торги не відбудуться, або проводити 300 лотів ( по кожному найменуванню-лот)? Практично, Ви розумієте, який це обсяг роботи?! Це, що мені 300 договорів необхідно укласти ?
И ще одне питання, дуже для нас важливе. Що мається на увазі у визначенні окремої частини закупівлі медикаментів за обсягом? Що таке обсяг медикаментів :це- у грошовому виміру, або у кількісному, або кількість найменувань? Поясніть, будь ласка, бо думки різняться.
З повагою , секретар ТК Наталія Михайлівна
23.03.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
Згідно зі статтею 17 Закону, переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Тендерною документацією Замовником (ДП МА «Бориспіль») встановлена вимога щодо надання (окрім інших) наступних документів для іноземних Учасників:
1.Довідка відповідного органу з інформацією про не притягнення службової (посадової) особи переможця, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;
2.Довідка (документ) відповідного органу про те, що службову (посадову) особу переможця, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено.
Під час проведення торгів, в яких переможцем визначено іноземного Учасника, з‘ясувалося наступне: згідно з установчим документом Учасника (Нотаріальним Актом), службова (посадова) особа переможця (іноземного учасника) є громадянином України.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію:
Уповноваженим органом якої країни повинні бути видані довідки, зазначені у вищезазначеній таблиці (в країні реєстрації Учасника чи в країні, громадянином якої є службова (посадова) особа Учасника)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Таким чином, вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні особи, такі учасники надають замовнику підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни такого учасника.
03.03.2017
Запитання Тема: Предмет закупівлі
З 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 N 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Приклад: закупівля канцтоварів: 30000000-9 - Офісна та комп’ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення (папір); 30100000-0 - Офісні техніка, устаткування та приладдя, крім комп’ютерів, принтерів та меблів (картон); 30190000-7 - Офісне устаткування та приладдя різне (витратні матеріали),
І це е не тільки по групі канцтовари, офісна техніка, продукти харчування, також послуги та ремонтні роботи. Я – як замовник маю право вибирати - класифікатор на свій розсуд, і у цьому випадку у мене буде 3 закупівлі під різні коди, але на справді це 1 закупівля (канцтовари). То я можу провести 3 закупівлі по 180 000 і ні якого порушення та дроблення не буде, чи це не так?
Буду дуже вдячний за надані обґрунтовані відповіді.
28.02.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
Доброго дня!25.01.2017 року було укладено договір на закупівлю природного газу. Ціна після аукціону 7499,99 грн. з ПДВ/1000 куб.м. Замовник, ще не встиг жодного разу скористатись даною пропозицією, як полетіли додаткові угоди. 27.02.2017р. було надіслано три додаткові угоди на зміну ціни в межах 10% кожна, та ще прописали, що додаткова угода набирає чинності з 01.02.2017року. Хоча в Договорі є пункт, де зазначено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення. Замовник відмовляється підписувати її 01.02.2017р., та пропонує підписати одну додаткову угоду 27.02.2017р., та просить у Постачальника, щоб той надав рахунок за спожитий газ до 27.02.2017р. по ціні зазначеній у договорі(7499,99 грн.з ПДВ.), а решту виставив по ціні, визначеній у додатковій угоді. Постачальник відмовляється, та виставляє рахунок за спожитий газ у лютому з ціною більшою на 30% відсотків (бо надав три додаткові угоди), в іншому випадку погрожує припинити газопостачання. Як нам діяти в даному випадку, адже газом опалюються дитячі садки, і якщо доведеться йти в суд, яким чином забезпечити опалення в садочках, оскільки опалювальний період, ще не закінчився???Дякую.