gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

05.05.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3139 / 2994

Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.

Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.

05.05.2021

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

4430 / 4382

При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною. Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідь

26.04.2021

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

3480 / 3552

Відповідно до розпорядження КМУ від 25.09.2019 №846-р, а саме абзацу 3 пункту 3, в якому зазначено, що згідно з додатком 2 зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року. Відповідно до додатку 2 Держрибагентство України підпадає під вищевказану категорію замовників. Однак в даному розпорядження нічого не вказано про територіальні органи. В своїх відповідях на аналогічні запитання Мінекономіки посилається на інформаційний лист 3304-04/6578-06 від 06.02.2020 https://www.me.gov.ua/Files/Download?Id=1750f7d9-21d8-46c9-bfc8-f83ef76c9023 Однак слід зазначити, що у цьому листі йдеться про територіальні органи центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи. Між тим, територіальні органи Держрибагентства діють у складі Держрибагентства як відокремлені структурні підрозділи та не мають статусу юридичної особи, але мають код ЄДРПОУ, власний кошторис та самостійно сплачують податки та збори. На основі вищевикладеного просимо надати роз’яснення з приводу здійснення тендерних закупівель через ДУ "Професійні закупівлі" територіальними органами Держрибагентства з урахуванням особливостей їхнього статусу.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим визначений додатком 1 та додатком 2 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846-р "Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі - Розпорядження КМУ).

Так, пунктом 3 Розпорядження КМУ встановлено, що для замовників, згідно з додатком 2 з 1 січня 2021 року централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4.

В свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 Розпорядження КМУ централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.

При цьому інформація щодо здійснення закупівель відокремленими підрозділами міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458

Таким чином, проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб в обов’язковому порядку здійснюватиметься згідно Розпорядження КМУ, тобто через централізовану закупівельну організацію.

20.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4523 / 4659

Доброго дня. 12.01.2021 р. підписано договір між контрагентами на постачання електричної енергії. Згідно Додатку №5 до договору розрахунок за спожиту електричну енергію відбуваєтьчя за формулою (Додаток у вкладенні) та згідно п. 5.2.2. Вартість послуг постачальника (маржинальний прибуток) становить 0,11 грн. без ПДВ за одиницю товару і не може бути змінено без попередньої згоди Споживача. Загальна ціна договору та порядок розрахунку, як істотні умови договору є незмінними. Але при цьому ціна за 1 кВт*год при розрахунках згідно формули постійно змінюється. Чи є правомірним застосовуння в даному випадку п.5 ст41 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо коливання ціни на ринку електричної енергії? Оскільки істотні умови договору та маржинальний прибуток не змінюються. Питання відкрите для великої кількості замовників(споживачів). Оскільки не має жодних роз'яснень кваліфікованих спеціалістів законодавчої та виконавчої гілок влади щодо розрахунків та закриття за формулою, при фіксації лише загальної суми договору, а не ціни за Квт*год. Коли згідно ЗУ "Про публічні закупвлі" зміни істотних умов договору не відбуваються. Заздалегідь вдячні за розгорнуту відповідь на дане питання.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.

Тому, з питань щодо розрахунків та закриття за формулою додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

20.04.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

4291 / 4317

Доброго дня, скажіть будь ласка як правильно діяти в такій ситуації: на початку 2021 року КНП уклало договори на розподіл природного разу та розподіл електричної енергії з монополістом по переговорній процедурі. Фінансування даних закупівель здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, а сама за рахунок 6 територіальних громад, які виділити кошти на фінансування своїх об’єктів (всього 29 об’єктів) тобто будівлі АЗПСМ та ФАПів, які знаходяться на їх території. У кінці березня 2021 року одна ТГ додатково виділити кошти для оплати енергоносіїв. Сума додаткових коштів становить 10 000,00 грн. на розподіл природного газу та 60 000,00 грн. на розподіл електричної енергії. Облгаз відмовляється укладати новий договір на розподіл газу на суму 10 000,00 грн. (2 об’єкти) аргументуючи тим, що в такому випадку потрібно розривати діючий договір, який є типовим договором розподілу природного газу і пропонує підписати додаткову угоду до діючого договору, укладеного за переговорною процедурою. Скажіть будь ласка як правильно здійснити ці закупівлі? Чи правомірні дії облгазу?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07

Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”.

Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 2426/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10edd35a-2685-4c1f-b092-68276390085f&lang=uk-UA

При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини