15.09.2023
Запитання Тема: Виконання договору
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області уклав договір - підряду з підрядником по об'єкту будівництва " Реконструкція Глибочицького ліцею з добудовою захисних споруд подвійного призначення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Глибочиця, Житомирського району, Житомирської області" на загальну суму договору 5980120,00 грн.
Практично основним предметом договору є зведення нової будівлі укриття, яке будується поруч з будівлею ліцею. У звязку з улаштуванням входу в укриття з існуючої будівлі ліцею , будівля ліцею частково потребує реконструкції.
Відповідно постанови КМУ № 590 від 12.10.2022р. " Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану " зі змінами видатки по новому будівництву проводяться у 2 черзі . видатки по реконструкції проводяться у 3 - ю чергу.
Просимо надати відповідь : в даному випадку видатки по реконструкції провомірно проводити у 2- й черзі, оскільки відсоток будівництва 97% , а решта реконструкція.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
12.09.2023
Запитання Тема: Інше
Відповідно до п. 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275), придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 N 1178), допускається за однієї з таких умов:
розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 % собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 % первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Пунктом 24 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про оборонні закупівлі» визначено, що послуги оборонного призначення - послуги, пов'язані із забезпеченням життєвого циклу об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення у тому числі:
розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;
розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;
формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об'єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;
послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
Разом з тим, такі послуги як розробка та впровадження інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем є досить складними за обсягами та змістом виконання, і результатом таких послуг є, в.т. постачання, встановлення і налаштування обладнання, постачання, встановлення і налаштування програмного забезпечення та постачання ліцензій на програмне забезпечення.
Чи може виконавець державного контракту залучати співвиконавців для надання послуг Замовнику, залишаючись відповідальним перед Замовником згідно договору, якщо договір укладений відповідно до п. 9 Особливостей?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275, Особливості № 1275) встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі), оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, зокрема: послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено роботи оборонного призначення, серед яких роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
У разі якщо предметом закупівлі є озброєння, військова та спеціальна техніка, ракети і боєприпаси та їх складові частини, а також послуги із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, закупівля відбувається відповідно до пункту 45 Постанови № 1275 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 763), яким передбачено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Натомість відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі саме виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору).
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
12.09.2023
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
У ході виконання підрядних робіт по капітальному ремонту дорожнього покриття виникла технологічна потреба зміни певних проєктних рішень, які не могли бути коректно визначені, оскільки були прихованими і не доступними для опрацювання,що підтверджено проєктною організацією - розробником проєктної документації на цей об’єкт в рамках здійснення авторського нагляду. У зв’язку з чим виникла необхідність у збільшенні обсягів робіт та відповідно суми договору, що не перевищує 10% договірної ціни за результатами закупівлі. Чи будуть правомірними дії замовника на укладення додаткової угоди, якщо коригування проекту не проводилось, а додаткові роботи підтверджені протоколом оперативної наради, дефектним актом та відповідними розрахунками? Або як саме провести такі додаткові роботи? Чи обов'язково проводити коригування проекту?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAВодночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами), Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань щодо необхідності внесення змін до проекту кошторисної документації пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
12.09.2023
Запитання Тема: Виконання договору
Доброго дня!
За результатами проведення відкритих торгів з Особливостями, наше підприємство визнано переможцем закупівлі та укладено договір на виконання підрядних робіт з капітального ремонту фасаду. Згідно умов договору - договірна ціна є твердою.
Після підписання договору, Замовником виявлено невідповідності в проектній документації, а саме: проектом передбачено заміну вікон з коефіцієнтом теплопередачі 0,75, однак згідно нових ДБН коефіцієнт теплопередачі на вікна становить 0,95. У зв'язку з вищезазначеним, проектна документація потребує коригування, що в свою чергу призведе до збільшення договірної ціни.
Питання: Чи допускається в такому випадку збільшення договірної ціни та як діяти Замовнику та Учаснику в даній ситуації?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Так, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим, з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі,
крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus
безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме:
“Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та
“Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланнями:
https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPTP101+2023_T1/home?fbclid=IwAR23eLlzFj-d5CtOFguTB9AbU_vFuSeOeZWrgn9J1XZoTnP_4DxdHiemEkUhttps://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPMEE101+2023_T1/home?fbclid=IwAR3dQeokagH-osH0NC2J_mfFC0oyEZ4lVa3u6vkI2Cwn0rIPv8KwdK-6gj0
12.09.2023
Запитання Тема: Тендерна документація
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області звертається із запитом щодо надання пояснень стосовно документального підт-вердження учасником інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», одним з кваліфікаційних критеріїв є наявність в учасника процедури закупівлі працівни-ків відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Законодавство щодо закупівель не містить визначення поняття «працівник», однак інші законо-давчі та нормативні акти розтлумачують хто є працівником.
Так, відповідно до ст.2 Кодексу законів про працю України:
- працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового до-говору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною осо-бою (ст.2);
- трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (робото-давцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати робо-ту, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зо-бов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абзац 1 ст.21).
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договір (в тому числі цивільно-правовий) — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Його учасни-ками є замовник та виконавець. Він може укладатися у формі договору підряду (регулюється гл. 61 ЦКУ) або договору надання послуг (гл. 63. ЦКУ).
Слід зазначити, що договори цивільно - правового характеру мають ви-значати конкретний обсяг виконуваної роботи, відповідні строки її виконання тощо, інакше вказані відносини трактуються як скриті трудові відносини, що є порушенням законодавства про працю і матимуть відповідні наслідки.
Виходячи з наведеного виникає питання: чи може виступати сторона циві-льно - правового договору як працівник учасника для підтвердження його від-повідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупів-лі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід»?
При здійсненні закупівель Замовник має дотримуватись як законодавства про публічні закупівлі, так і законодавства в цілому.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв зокрема наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667