25.08.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Підприємство) звертається для отримання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель.
Відповідно до п.3. ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Підприємство є замовником у розумінні Закону та застосовує Закон у випадку якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Крім того, Статутом Підприємства, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 року № 167, передбачено, що однією із цілей створення Підприємства є комерційна діяльність для отримання прибутків та поповнення міського бюджету, Підприємство може надавати послуги як фізичним так і юридичним особам, в тому числі шляхом участі у тендерах, та має право здійснювати господарську діяльність на основі повної господарської самостійності. Підприємством можуть надаватися послуги (виконуватися роботи), зокрема, - ремонтні та будівельні роботи, знесення аварійних та інших об'єктів (ст. 3.2.11. Статуту). Надання таких послуг (виконання робіт) передбачає використання певних матеріалів та/або залучення субпідрядних організацій.
Оскільки підприємство є замовником в розумінні Закону, враховуючи ч.3 ст. 41 Закону, якою забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом просимо надати відповідь на питання:
1. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів та/або послуг, необхідних Підприємству для виконання господарських договорів, укладених з іншим підприємствам (установам, організаціям), в тому числі за результатами перемоги у процедурі закупівлі, проведеній іншими замовниками?
2. Чи потребують включення до річного плану закупівель потреби у закупівлі товарів (робіт, послуг), які не є потребами власне Підприємства, але необхідні підприємству для надання послуг (виконання робіт) іншим підприємствам (установам, організаціям) на платній основі?
3. Чи потребують проведення процедур, передбачених Законом, закупівлі матеріалів та/або послуг, що необхідні Підприємству для здійснення господарської діяльності та реалізації своїх послуг на платній основі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
25.08.2020
Запитання Тема: Виконання договору
Доброго дня. Просимо надати роз'яснення стосовно закупівель. Нами, як підрядником, до 19 квітня 2020 року було укладено прямий договір на виконання робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень. Чи має право Замовник відповідно до п.5 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» у останній редакції у разі виникнення необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника укласти без проведення тендера новий прямий договір на виконання таких робіт на суму, яка не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю протягом трьох років після його укладення. Можливість і умови таких додаткових робіт не були передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендерної закупівлі.
19.08.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Доброго дня,
Є такий кейс.
Рішенням міської ради встановлено, що по програмі співфінансування реставраційних робіт, функції замовника покладено на структурний підрозділ міської ради (управління), яке має провести процедуру закупівлі та укласти договір за результатами процедури (договір чотиристоронній: замовник-управління, підрядник-переможець по закупівлі, платник 1 - комунальне підприємство, платник 2 - мешканець), а платником по проведеній процедурі та укладеному договору має виступити комунальне підприємство, засновником якого є міська рада, а уповноваженим органом управління міської ради, яке провело процедуру закупівлі. Чи така процедура закупівлі та розподіл замовника і платника в такій процедурі відповідає нормам законодавства у сфері публічних закупівель?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється в один із способів визначених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
17.08.2020
Запитання Тема: Інше
Згідно з абзацом другим ч. 3 ст. 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити ПОТУЖНОСТІ інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Згідно з ч. 7 ст. 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити СПРОМОЖНОСТІ інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону.
Просимо пояснити значення термінів «потужність» та «спроможність» в розумінні Закону.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Отже, учасник може залучити суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, які у випадку, передбаченому статтею 17 Закону перевірятимуться на наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті. При цьому поняття "потужності" та "спроможності" у даному випадку є тотожними.
14.08.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Хто в розумінні Закону може бути співвиконавцем послуг відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону (фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання та/або фізичні особи-підприємці та/або юридичні особи та/або інш.)?