Згідно частини 9 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Пунктом 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників сфери оборони, а саме, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. З метою правильного застосування законодавства у сфері публічних/оборонних закупівель, прошу надати роз'яснення чи розповсюджуються дані положення також на регіональні, територіальні органи, які є окремими юридичними особами, провадять свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, при цьому підконтрольні центральним органам, що визначені в даних положеннях, чи дана норма розповсюджується тільки на центральні органи влади?

Згідно пункту 21 частини першої статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації Згідно пункту 3 частини пятої статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін "фінансові послуги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження. Згідно пункту 8 частини першої статті 14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини першої статті 5 ЗУ «Про платіжні послуги», послуги з зарахування коштів на рахунки/зняття коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків є фінансовими платіжними послугами, які в свою чергу є фінансовими послугами. З огяду на вищезазначені норми, фінансові платіжні послуги не є тими фінансовими послугами на які не поширюється дія ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договір про надання платіжних послуг, умовами якого передбачається комісійна винагорода виконавця є договором про закупівлю, якщо сума комісійної винагороди виконавця становить більше 100 тис. грн. У випадку укладення замовником договору про відкриття та обслуговування рахунку, та прийняття платежів благодіної допомоги, умовами якого передбачена комісійна винагорода виконавця у вигляді відсоткової частки від суми переказу, неможливо визначити загальну суму такої комісійної винагороди. Це спричинено тим, що замовник не знає та не може знати про конкретну суму благодійної допомоги, яку він отримає. У зв’язку з вищевикладеним постає питання, яким чином спланувати такі закупівлі, якщо неможливо визначити очікувану вартість договору? І чи підпадають під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» договори, предметом яких є отримання платіжних послуг з виплату комісійної винагороди виконавцю?

Добрий день! КЗСОР Путивльський мистецький ліцей - бюджетна установа, що фінансується за рахунок обласного бюджету та знаходиться у зоні бойових дій. На підставі ч.2 п. 4 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено Кабінетом міністрів України прийнято постанову від 19.07.2022 № 812 - Положення покладає такі спеціальні обов’язки на ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” - щодо забезпечення постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам охорони здоров’я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров’я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) (далі - бюджетні установи) на умовах, передбачених пунктом 6 цього Положення, п.6 Положення - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” постачає з 1 вересня 2022 р. по 31 березня 2023 р. (включно) природний газ бюджетним установам на умовах договору постачання, укладеного з цим товариством на період до 31 грудня 2022 р., за ціною, що становить 16390 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), але у п. 2 Положення говориться про те, що це Положення застосовується у прозорий та недискримінаційний спосіб і не обмежує права суб’єктів господарювання, що утворені відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема право на здійснення постачання природного газу споживачам за умови дотримання вимог законодавства.Згідно статті 20 ЗУ "Про публічні закупівлі" Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює очікувану вартість предмета закупівлі на підставі середньої ринкової вартості данного предмета закупівлі. На підставі вище зазначеного виникає питання - як проводити процедуру закупівлі природнього газу бюджетній установі на 2023 рік? чи брати до уваги вище зазначене Положення (якщо так-який алгоритм дій)? при оголошенні відкритих торгів на закупівлю природнього газу на 2023 рік яку встановлювати очікувану вартість?якщо встановити згідно Положення очікувану вартість закупівлі чи не буде це порушенням, так як середня ринкова вартість природнього газу значно вища? Приблизна вартість закупівлі з січня по 31 березня 2023 становить 842000 грн (розрахунок проводився за ціною, що вказана у вище зазначеному Положенні). Дякую.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 № 1977-IX, доповнено Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», пунктом 6-1 яким встановлено особливості здійснення закупівель товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, в залежності від ступеня їх локалізації. Серед товарів на які розповсюджується дія пункту 6-1 зазначені мототранспортні засоби спеціального призначення, однак, законодавство України не містить чіткого визначення цієї категорії. З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення: 1. Які товари входять до категорії мототранспортні засоби спеціального призначення; 2. Чи належать до категорії мототранспортних засобів спеціального призначення, легкові автомобілі, переобладнані для потреб національної поліції (встановлені кольорографічні схеми та написи, світлова акустична панель та комплект автомобільної радіостанції).

Щодо трактування постанови №861 від 2 серпня 2022 року, а саме: В Постанові №861 від 2 серпня п.3 чітко зазначено, що «Дія цього Порядку не застосовується до закупівель товарів, ВАРТІСТЬ яких ДОРІВНЮЄ або ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначені в Угоді про державні закупівлі», відповідно , якщо наприклад в угоді встановлено СПЗ 400 000 СПЗ (товари), що дорівнює 1 СПЗ =37.8442 грн ( лист 3323-04/62315-06 від 30.08.2022), то вартість угоди складає: 400 000 х 37.8442 = 15137680,00 грн. Просимо Вас надати роз’яснення , на прикладі: Бюджет закупівлі складає 13 000 000 грн. Враховуючи п3 Постанови вартість бюджета закупівлі НЕ ДОРІВНЮЄ або НЕ ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначеній в Угоді про державні закупівлі, відповідно вимоги до предмета закупівлі щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) не застосовуються? А конкретно: Чи можна провести закупівлю, якщо товар 100% імпортний та є сертифікат походження товару? Також просимо Вас надати роз’яснення, якщо Україна входить в світові організації (наприклад ЄАВТ,СОТ) та має згоду Верховної ради України, чи може Україна здійснювати торгівлю з членами-країнами організації? Наприклад: ЄАВТ (Швейцарії, Ліхтенштейн, Норвегії, Ісландії) уклала угоди про вільну торгівлю з такими странами : Мексика, Південа Корея, Сінгапур, Чилі, Марокко, ПАМС, Туніс, Болгарія, Македонія, Румунія, Туреччина, Хорватія, Україна (ратифіковано №4091-VI від 07.12.2011) , Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина. В СОТ входить Україна (закон №1029 VIII Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі») , Турречина, Китай та інші країни. Чи можуть Учасники процедури закупівлі підтверджувати походження товару від країн -членів СОТ,ЄАВТ? Наприклад: товару з Туреччині та Китаю?