gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Зроблено в Україні Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від МО України та ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

30.06.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

4563 / 4410

Доброго ранку, (Наказ 708)при визначенні пердмета закупівлі змінилося тільки те, що в дужках не пишемо конкретну назву????? А при закупівлі мед.виробів код НК 024:2019 не потрібно вказувати? Та при закупівлі ліків МНН теж не вказуємо??

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок ).

Згідно з пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника.

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів.

Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).

Водночас наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено додаткове зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу.

Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів та медичних виробів і розміщенні інформації замовники керуються вищевказаними Порядками.

30.06.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

4235 / 4197

Згідно рішення міської ради визначений перелік мікропроектів громадських ініціатив, які отримають фінансову підтримку в поточному році на умовах співфінансування, за рахунок коштів бюджету міста. Отримувачі - громадські організації. Конкретно - предмет договору - надання фінансової підтримки на умовах співфінансування для реалізації мікропроекту. Чи потрібно публікувати такі договори в системі Прозорро, вказувати в них код ДК?

Відповідь

Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA

При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Тому, з питання надання фінансової підтримки пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

29.06.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4671 / 4552

Доброго дня! Просимо надати відповіді на наступні питання: 1. Замовником укладено «прямий» договір без використання електронної системи закупівель 21.01.2020 року на суму 121 000 грн. З часу укладення і до теперішнього часу поставка товару та оплати по цьому договору не здійснювались і здійснюватись не будуть (ціна вища ніж у інших постачальників, а сторона по договору не погоджується переглянути ціну). Якщо зазначений договір буде розірвано і укладатиметься новий договір з таким же предметом по цьому ж коду ДК 021:2015, але на суму до 50 000 грн. чи потрібно буде проводити спрощену закупівлю чи можна буде укласти договір без використання електронної системи закупівель? 2. Чи враховувати суму розірваного договору (по якому не було ні оплат ні поставок товару) при визначенні необхідності проведення спрощеної закупівлі?

Відповідь

26.06.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

4734 / 4770

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (далі – Коледж, заклад) являється замовником у розумінні п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», зі змінами та здійснює оприлюднення інформації та документів у сфері закупівель через електронний майданчик ZAKUPKI.PROM.UA. З 19.04.2020 року набули чинності зміни, які Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-IX внесено до Закону України «Про публічні закупівлі». Серед іншого, внесені до Закону України «Про публічні закупівлі» зміни стосуються форм документів у сфері публічних закупівель. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено перелік інформації, що обов’язково повинні містити, зокрема річний план закупівель, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів. Так, п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у річному плані повинна міститися, в тому числі інформація стосовно місцезнаходження замовника та його категорії. Пунктами 3, 10, 11, 12 ч.3 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, обов’язково зазначаються, в тому числі: - інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі; - методика оцінки пропозицій; - умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати); - умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати). Відповідно до п.1, 4, 5 ч.1 ст.19 Закону України «Про публічні закупівлі» у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються, в тому числі: - місцезнаходження замовника; - вид закупівлі; - застосовані критерії оцінки. Згідно з п.8, 9 ч.2 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію, в тому числі: - мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; - умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Аналізом інформації, що оприлюднюється в системі електронних закупівель PROZORRO встановлено, що річний план закупівель, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів не містять вищевказаної обов’язкової інформації, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі». Причиною зазначеного є те, що на теперішній час функціонал електронного майданчика ZAKUPKI.PROM.UA не дозволяє в повному обсязі оприлюднити всю необхідну інформацію, що вимагається Законом України «Про публічні закупівлі». Не виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ставить під загрозу проведення закладом публічних закупівель, а також може призвести до складання щодо уповноважених осіб Коледжу, протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи вищевикладене, Коледж звертається з проханням надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо наступного. Яким чином заклад має забезпечити оприлюднення в системі електронних закупівель PROZORRO обов’язкової згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» інформації, вказаної у даному листі, якщо на сьогоднішній день функціонал електронного майданчика ZAKUPKI.PROM.UA не дозволяє виконати ці дії? Заздалегідь вдячні за вичерпну відповідь!

Відповідь

26.06.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5690 / 5817

І. Згідно з частиною 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема: якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Запитання 1: Чи зобов’язаний замовник вимагати від суб’єкта господарювання, з яким буде укладатись договір, документи, які вимагались в оголошенні про спрощені закупівлі, наприклад: довідки, гарантійні листи, інформацію/документи про право підписання договору про закупівлю, статут тощо? ІІ. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; при цьому частиною 4 статті 41 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Поряд з цим, пунктом 24 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі; Запитання 2: Якщо замовник не вимагає подання заповненого/підписаного/оформленого договору у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі чи має право замовник та переможець укладати договір за результатами спрощеної закупівлі на інших умовах аніж ті, що викладені у проекті договору? Запитання 3: Чи має право замовник та переможець спрощеної закупівлі розширити та/або доповнити та/або деталізувати умови викладені в проекті договору?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питання 1

Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Щодо питання 2, 3

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону установлено, що договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця спрощеної закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини він є нікчемним (пункт 2 частини першої статті 42 Закону).

При цьому, оскільки пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини