21.05.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Доброго дня! Виконавчий орган міської ради 28 лютого 2020 р. уклав договір на надання послуг по спостереженню за станом і технічним обслуговуванням сигналізації на загальну суму 10 413,45 грн. В травні 2020 р., згідно п.п.7.7. основного Договору «У разі зміни норм витрат на охорону, в тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що тягнуть за собою збільшення (зменшення) витрат на виконання обов'язків Виконавцем, вартість послуг за Договором змінюється Сторонами на підставі наданого Виконавцем письмового повідомлення Замовнику без переоформлення Договору, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до цього Договору»-охороним агентством було встановлено додатковий ретранслятор , що привело до збільшення абонентської щомісячної плати, і відповідно, збільшення вартості Договору на 2400,00 грн.
Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.
Враховуючи, що договір був укладений до набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, на теперішній час є невиконаним, існують взаємні зобов’язання сторін: яким чином, з дотриманням вимог законодавства, Сторони повинні оформити зміни до договору?
Чи підлягає оприлюдненню додаткова угода, у випадку її укладання сторонами, на сайті Prozzoro, якщо основний договір не оприлюднювався на сайті, бо є прямим договором згідно законодавства, що діяло на момент його укладення?
Дякуємо!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
21.05.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня!
Замовником було встановлено вимогу до Учасника-переможця процедури закупівлі щодо надання документів у строк, що не перевищує одного дня з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. А саме документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Дата та час оприлюднення повідомлення про намір укласти договір - 20 травня 2020 року о 16 год 05 хв.
Прошу надати роз'яснення стосовно граничного строку надання вказаних документів. З огляду на положення частини першої статті 253 Цивільного кодексу України, за яким перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок, чи буде вірним вважатися кінцевим строком для подання документів кінець дня, наступного за днем публікації повідомлення про намір укласти договір (21 травня 2020 року)?
20.05.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
Доброї пори, доби
Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює один або кілька кваліфікаційних критерії: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Виникає наступне питання. Якщо замовник замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару є наприклад 50 найменувань, то чи повинен він вимагати щоби учасник підтверджував досвід виконання аналогічного договору відповідно до всіх найменувань? Оскільки ж в законі чітко вказано, що підтверрдження досвіду вимагається відповідно до предмету закупівлі, а передмет закупівлі це товари, роботи або послуги, які закуповуються в рамках процедури закупівлі.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
При цьому відповідно до пункту 22 частини першої статті Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Так, наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.
20.05.2020
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Доброго дня ! Необхідно закупити електричну енергію як товар , очікувана вартість закупівлі складає 136150.00, тобто це спрощена закупівля . Але ця закупівля -це всі наші кошти за кодом 2273. Постачальник універсальної послуги в регіоні один . Чи варто проводити цю закупівлю за переговорною процедурою ?
20.05.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
На початку року тендерним комітетом було затверджено річний план закупівель, та по мірі необхідності додатки до нього. Проведено закупівлю товару по одному коду(умовно) на суму 10 тис.грн. шляхом укладання прямого договору. Більше закупівель до 19 квітня по цьому коду не проводилося. З 19 квітня в установі визначено уповноважену особу на проведення ВСІХ закупівель. Питання 1: Уповноважена особа повинна далі вносити зміни до річного плану, чи затверджувати новий Річний план з 19 квітня та вносити потім зміни до річного плану у разі необхідності? Питання 2: по тому ж коду (що була закупівля на 10 тис) проводиться закупівля умовно кажучи на 40 тис. При плануванні такої закупівлі потрібно 1)укласти договір про закупівлю на 40 тис. грн., без використання електронної системи закупівель, так як попередня закупівля була здійснена по старому закноу; чи 2) плюсувати 10+40 тис. і проводити спрощену закупівлю? Надайте будь-ласка розяснення, тому що думки розходяться з приводу того, що по Новому закону враховуємо суми закупівель тільки з 19.04.2020 чи з 01.01.2020 року. Дякую!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може затвердити річний план або відкоригувати потреби у вже затвердженому річному плані з урахуванням нової редакції Закону або поступово вносити зміни в річний план, додаючи інформацію про заплановані закупівлі.
Щодо питання 2
Повідомляємо, що питання планування закупівель, які замовник не міг передбачити, зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому питання щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA