15.02.2021
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, якщо договір закупівлі товару укладено 01 лютого 2021 року то до кінця року можна укласти три додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару до 10% щоб у сумарній кількості підвищення ціни складало не більше 30% чи щоб у сумарній кількості підвищення ціни було не більше 10%?
11.08.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Між ТОВ ВТФ «ОКТАВА» та КП «Попаснянський районний водоканал» за результатами проведення процедури закупівлі: ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти, ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-06-000377-b, укладено договір № 1205 від 20.07.2020 року про постачання бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива, згідно якого ціна бензину марки А - 92 (Євро) складає 14,83606 грн., а дизельного палива 14,70 грн.. Станом на 28.07.2020 року відбулося коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива на ринку, у зв’язку з чим ТОВ ВТФ «ОКТАВА» звернулося до Замовника з пропозицією збільшити ціну за договором, станом на 01.08.2020 року бензину марки А - 92 (Євро) на 16,30 грн., а дизельного палива 16,15 грн., проте, Замовник, надав згоду на збільшення ціни бензину марки А - 92 (Євро) лише на 15,10 грн., а дизельного палива лише на 14,98 грн., пояснюючи це тим, що коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива з дати підписання договору, складає лише 1,9% по бензину марки А - 92 (Євро) та дизельному паливу.
На думку ТОВ ВТФ «ОКТАВА», Замовником, для розрахунку не вірно взято середню ціну на ПММ у Луганській області, а саме, ціну на ПММ, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору.
Враховуючи вище викладене, просимо надати консультацію, щодо того, від якої ціни слід рахувати, межу коливання ціни не більше ніж на 10 відсотків, від ціни укладеного договору № 1205 від 20.07.2020 року, або середньоринкової ціни, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору можуть змінювати визначену в договорі ціну за одиницю товару пропорційно зміні ціни такого товару на ринку у порядку, передбаченому договором про закупівлю з дотриманням вимог Закону.
06.08.2020
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Доброго дня!
Просимо надати методологічну допомогу у вирішенні наступного питання.
Існує діючий договір, який укладено у 2014 році "про надання послуг з відповідального зберігання товарів". Даний договір (відповідно до умов) щороку пролонговується на кожен наступний рік, додатковими угодами вносяться зміни в частині оплати. Відповідну додаткову угоду укладено у 2020 році. Після проведення розрахунків по дод. угоді в повному обсязі (з 28.04.2020) виникла потреба в збільшенні суми договору на 2020 рік. Відмовитись від отримання вказаних послуг не є можливим, майно продовжує знаходитись на відповідальному зберіганні підприємства.
Після введення в дію змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.2020) дана послуга за сумою підлягає проведенню спрощеної процедури.
На даний час проведено дві спрощені процедури, які не відбулися за відсутності пропозицій. Відповідно до Закону існує можливість укладення прямого договору. Але дія нового договору не може розповсюджуватись на відносини з 28.04.2020. Внесення змін до договору 2014 року не є можливим.
Виникає питання сплати заборгованості за надані послуги у період з 28.04.2020 по дату укладення нового договору (за період проведення процедури).
Просимо надати методологічну допомогу у вирішенні питання щодо сплати заборгованості за період з 28.04.2020 по дату укладення нового договору.
29.07.2021
Запитання Тема: Тендерна документація
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Учасник, який не має ліцензії на установку пожежної сигналізації може залучити фацівців (субпідрядника) для виконання такої роботи? Як доказ цього договір субпідряду і в довідці показати обладнання і працівників, які золучені згідно договору?
Відповідь
Шановний користувачу, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
Так, абзацом другим частини третьої статті 16 Закону передбачено, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 32 частини першої статті 1 Закону, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
З огляду на викладене, щодо питання залучення спроможностей субпідрядників/співвиконавців на установку пожежної сигналізації та документів, які потрібно надати учаснику у разі залученння таких спроможностей субпідрядників/співвиконавців, слід звертатись безпосередньо до замовника.
06.02.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства.
Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Так, сторони можуть змінювати умови договору про закупівлю у випадку зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS. Довідково: Argus це провідне незалежне цінове агентство, яке розраховує і публікує цінові котирування, а також аналітичні дослідження про міжнародні товарно-сировинних ринках.
Поряд з цим зміна умов договору про закупівлю можлива у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Таким чином, кожен із зазначених випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.