З 17.07.2020 року набув чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 №1082 (далі – Порядок). Пунктом 14 Порядку визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом України «Про публічні закупівлі», та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Також, відповідно до п.6 Порядку, у разі якщо замовник не має змоги розмістити інформацію через авторизований електронний майданчик, який відключений від електронної системи закупівель, він повинен розмістити необхідну інформацію, зокрема через веб-портал. Враховуючи, що відповідно до п.12 ч.1 ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» однією з функцій Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель, Коледж звертається з проханням надати відповіді щодо наступних питань: 1.Чи вірно ми розуміємо, що у разі закупівель товарів та послуг, що включають мінімум дві номенклатурні позиції, замовник, починаючи з річного плану закупівель (чи вимоги п.14 Порядку не стосуються річного плану закупівель?) повинен зазначити назву товару чи послуги за кожною номенклатурною позицією? 2.Чи стосуються вимоги п.14 Порядку (зазначення більш детального коду) закупівель, тих товарів та послуг, що включають лише одну позицію (наприклад 1 штука, 1 послуга)? 3.Чи вірно ми розуміємо, що згідно з п.14 Порядку, замовник повинен за кожною номенклатурною позицією зазначити за 5-8 цифрою код товару чи послуги за Єдиним закупівельним словником (тобто більш детальний код, ніж за 4 цифрою) та чи повинен замовник, визначений у той же спосіб більш детальний код кожної номенклатурної позиції предмету закупівлі, зазначати у річному плані закупівель та змінах до нього? 4.Яким чином, з урахуванням вимог п.12, п.13 Порядку замовник повинен сформулювати назву предмету закупівлі для товарів, робіт та послуг? 5.Чи вірно буде зазначати в дужках під час формулювання предмету закупівлі товарів та послуг їх конкретну назву, а під час закупівлі робіт зазначати в дужках код за 2-5 цифрою Єдиного закупівельного словника, як було до введення в дію Порядку, а також Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 №708? 6.Яким чином замовник, у разі відключення електронного майданчику від електронної системи закупівель, може розмістити необхідну інформацію через веб-портал? Крім того, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. З урахуванням вищевикладеної норми Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати відповідь на наступні питання: 1.Що в ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» означає словосполучення «шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель»? 2.Яким чином на теперішній час замовник може оприлюднити тендерну документацію шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель? Заздалегідь вдячні за вичерпні відповіді!

Добрий день! За рузультатами участі в публічній закупівлі уклали із замовником договір на постачання будівельних матеріалів. Станом на сьогодні ціна на будівельні матеріали збільшилася. Відповідно до умов договору підтвердження факту коливання ціни товару на ринку підтверджуєтьс довідками та/або листами відповідних органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Просимо розяснити які органи, установи та організації, окрім Торгово-промислових палат, мають повноваження надавати інформацію про коливання цін будівельних товарів на ринку.

Просимо розяснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду

Доброго дня! Питання 1: Роз’ясніть , будь-ласка, яким чином планувати кошти, які надходять для лікувального закладу – комунальному некомерційному підприємству від НСЗУ за відповідним договором надання медичних послуг? (Кошти НСЗУ надходять за Договором, укладеним до кінця поточного року на орієнтовну суму. Щомісяця на початку місяця за рахунком надходять авансові платежі за поточний місяць і корегувальні платежі за звітом – по факту зафіксованих реально наданих послуг за попередній місяць. Загальна орієнтовна сума договору внесена в фінансовий план підприємства – ЛЗ, але може коригуватись. Кошти надходять через звичайний банк.) Варіант 1. Як нові додаткові кошти, які надійшли в конкретний окремий місяць і можуть плануватись окремо від тих, які надходили раніше, але «закриті» тендерними чи звичайними договорами? Варіант 2: Чи як і було раніше з коштами загального фонду? Лімітна довідка видана в січні на весь рік, кошти надходять за планом надходжень помісячно, а закупівлю слід планувати, виходячи з суми, що в лімітній довідці на конкретний предмет закупівлі на весь рік? Приклад : Договір з НСЗУ укладено з 01.04.2020р. загальна орієнтовна вартість до кінця року – 10млн.грн. на усі витрати. В тому числі і зарплату. На початку квітня надійшло 900тис.грн. – авансовий платіж. З них в квітні на медикаменти заплановано і закрито укладеним звичайним договором 49 тис. грн. (звіт про укладений договір). Решта коштів запланована на інші цілі. На початку травня за звітом надійшло 10тис. грн. за квітень – підсумкові кошти за попередній місяць. Також на початку травня за рахунком надійшло 900тис. грн. авансового платежу за травень. В травні на медикаменти планується використати тільки 190тис. грн. Можна провести спрощену закупівлю? Чи, потрібно враховувати квітневі використані кошти на цей предмет закупівлі і проводити вже відкриті торги? Питання 2: Як називати джерело фінансування цих коштів НСЗУ - Джерело фінансування : - «Власний бюджет(кошти від господарської діяльності підприємства)», чи «кошти місцевого бюджету», чи «інші кошти»? Дякую за відповідь!

Добрий день. Наш заклад провів процедуру відкритих торгів щодо закупівлі газу (UA-2019-12-02-001180-b) Процедуру розпочато 02.12.2019 року, тому в оголошенні були прописані сроки поставки товару 3 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Договір повинен був бути від 31.12.2019 року. Строки всі витримані. 30.12.2019 року була скарга від учасника, яка була прийнята до органу оскарження. Рішенням АКМУ 27.01.2020 року було прийнято рішення про відхилення скарги, тому договір був заключений 30.01.2020 року і в договорі прописано що договір дійсний з моменту підписання до 31.12.2020 року. Чи вважається помилкою те, що в звіті про закупівлю сроки поставки товару з 01.01.2020 року, а в договорі з моменту підписання договору, тому що сроки були призупинені, у зв'язку зі скаргою? Дякую