Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів. Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо. В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад: 1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності. 2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи. 3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення 4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів). За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником. Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності. З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо: − процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації; − правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника; - дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?

Доброго дня! Міністерством надано роз’яснення на запити 156/2017, 261/2017 та 321/2017, розміщені на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA, стосовно застосування переговорної процедури. Водночас в даному роз’ясненні зазначається, цитую: «Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій)». Яким нормативно-правовим актом передбачено застосування саме абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону? Закон чітко визначає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, а не абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону, серед умов відміни Замовником торгів, умова відміни тендеру через відсутність достатньої кількості учасників відсутня. Так само можна визначити недостатність учасників у разі коли допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій …. та/або відхилено всі тендерні пропозиції, оскільки в цих двох випадках, також, не достатня кількість учасників для вибору переможця торгів, який би відповідав кваліфікаційним критеріям. Оскільки існує невідповідність між умовою застосування переговорної процедури, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону та ст. 35 Закону не містить причин відміни торгів через відсутність достатньої кількості учасників, просимо дати роз’яснення щодо терміну «недостатня кількість учасників» з посиланням на нормативно-правовий акт, яким він визначений.

Замовником двічі відмінено відкриті торги на закупівлю послуг відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а саме: подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Враховуючи вищезазначене, Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до п.4 частини 1 статті 35 Закону, а саме: 4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При закупівлі послуг за процедурою відкритих торгів обов’язковою вимогою до учасників було подання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії. Оскільки однією з умов застосування переговорної процедури закупівлі в даному випадку є те, що вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, просимо надати роз’яснення: 1) чи вважається вимогою до учасника подання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії; 2) чи необхідно при проведенні переговорної процедури закупівлі вимагати від учасника подання забезпечення виконання умов, узгоджених за результатами переговорів у вигляді банківської гарантії. Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання вимог Закону, ДП «Адміністрація морських портів України» звертається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як до Уповноваженого органу. Дякуємо за відповідь.

Якщо було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників і друга відміна відбулась на початку року (наприклад 04.01.), чи можна проводити переговорну процедуру після цих двох відмін? Дякую.

Добрий день. Дуже потрібна консультація ! Керуючись якими нормами Закону "Про публічні закупівлі" та іншими нормативними документами Замовник може зрозуміти чи має він право вносити зміни в оприлюднене оголошення про відкриті торги в частині визначення очікуваної вартості закупівлі електроенергії( одночасно зробивши зміни в річному плані - змінивши очікувану вартість)та оприлюднивши перелік зазначених змін , чи зміни можна вносити лише виключно в тендерну документацію. Чи є такі зміни порушенням ст 31 ч1. і Замовник після внесення таких змін для уникнення порушень Закону має відмінити такі торги.