Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть бути встановлені Замовником і документально підтверджені учасником: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації. У відповідності до ч.4 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Частина 1 Статті 30 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції до якого відноситься наступне: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому слід зазначити, що замовники повсякчас зазначають в тендерній документації документи, які прямо не передбачені законодавчо, однак їх вважають за обов’язкові, наприклад проект договору закупівлі підписаний Учасником. В зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: - чи є відсутність проекту договору у додатках до тендерної пропозиції підставою для відхилення такої пропозиції, в тому разі, якщо в тексті тендерної пропозиції учасник зобов’язується підписати такий договір в разі перемоги? - чи може відсутність завантаженого проекту договору вважатись несуттєвою помилкою, оскільки учасник не відмовляється підписати договір як це зазначено в абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

Доброго дня. Чи може замовник торгів в назві матеріалу робити посилання на технічні умови інших країн виробників (республіка Білорусь, Російська Федерація, країни Євросоюзу), за умови відсутності аналогів українського виробництва.

Доброго дня! Керуючись нормами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просимо надати роз’яснення щодо застосування замовником норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в договорі про закупівлю, який укладено за результатами проведення відкритих торгів (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Так, з метою безперервного забезпечення лікувальних закладів міста на початку 2018 року природним газом та недопущення ситуації, що може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя мешканців міста та медичний персонал, призведе до відключення від системи газопостачання лікувальних закладів, замовником наприкінці 2017 року були оголошені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2018 рік. Рішення про намір укласти договір оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу 26.12.2017 року. Договір про закупівлю укладено у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з додержанням строків, визначених частиною 2 статті 32 Закону, - 09.01.2018 року. Однак, ураховуючи особливості проведення процедури відкритих торгів, замовник не завжди може спрогнозувати дату укладання договору про закупівлю. Це, насамперед, зумовлено багатьма чинниками (внесення змін до тендерної документації з продовженням строків подання тендерних пропозицій, оскарження умов закупівлі тощо). Враховуючи викладене та забезпечуючи право на оскарження рішень замовника суб’єктами оскарження, неохопленим договором про закупівлю залишився період з 01.01.2018 по 08.01.2018 року. Відключення від системи газопостачання лікувальних закладів призведе до соціальної напруги в місті та до незворотних наслідків. Враховуючи вимоги частини 7 статті 2 Закону, замовник заздалегідь у проекті договору, який є додатком до тендерної документації, передбачив можливість застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Також передбачено, що оплата за поставлений природний газ буде здійснюватися замовником не раніше ніж з дня укладання договору про закупівлю. При цьому постачальник здійснює поставку, усвідомлюючи ризики (оскарження процедури закупівлі з подальшою відміною торгів або визнання їх такими, що не відбулись тощо), при яких йому не буде здійснено оплату за природний газ за відповідний період (з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти з ним договір до дати укладання договору). Аналізуючи відповідь Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надану на запит 91/2016 з аналогічного питання, варто зазначити, що вона ґрунтується на дотриманні замовниками принципів здійснення публічних закупівель, зокрема дотримання права на оскарження умов закупівлі суб’єктом оскарження. Водночас застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України під час проведення переговорної процедури у відповідності до пунктів 1, 2, 5, 6 частини 2 статті 35 Закону допускається. Разом з тим, коментарі до законодавства України про публічні закупівлі в рамках проекту Гармонізації системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, зокрема до частини 1 статті 36 Закону (щодо застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), ґрунтуються на забезпеченні замовником конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів та недопущення попередньої домовленості з певним суб’єктом господарювання до моменту визначення його переможцем торгів. Враховуючи викладене, просимо роз’яснити дії замовника відносно застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорі про закупівлю природного газу (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Заздалегідь вдячні за відповідь!

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, чи потрібно у річному плані на 2018 рік зазначати кредиторську заборгованість яка виникла при закупівлі аналогічних послуг у 2017 році?

Вихідні дані: -ч.5 ст. 36 Закону дозволяє продовжити строк договору про закупівлю на початок наступного року в межах 20%; - ст.2 Закону передбачає,що його дія не поширюється на договори з ціноюпредмету закупівлі менше 200 тисяч; - за рішенням місцевої влади закупівлі вартістю понад 3 тисячі мають відбватися через систему "Прозорро". Є договір, укладений у 2017 році, ціна якого складає 185 тисяч грн. (тобто є допороговим). Був укладений через "Прозорро", за процедурою "відкриті торги". У грудні сторони уклали додаткову угоду про продовження строку дії договору (без зазначення фінансування). Протягом січня договір виконувався. Зараз стало питання про оплату. Ціна послуг, вже наданих у січні, — 25 тис.грн. Якщо це новий предмет закупівлі, то на ці правовідносини поширюється заборона прямої закупівлі, встановлена місцевою владою (бо дорожче за 3 тис.). Чи можна застосувати до цього договору ч.5 ст. 36 Закону, наприклад, за аналогією закону?