Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
08.04.2020
Запитання      Тема: Інше
Зважаючи на те, що посилання https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7385ae1d-f668-41db-bc3c-09c6930b716a&lang=uk-UA, наведене у листі Мінекономіки на запит Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" (далі також – Підприємство) № 494/2020, а також узагальнене роз’яснення Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 не містять відповіді на порушені Підприємством питання, вимушені звернутись до Мінекономіки повторно. Згідно з п.1 ч.2 ст.2 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», який вводиться в дію з 19.04.2020, «забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу…» визначається як діяльність замовника в окремих сферах господарювання. Геологічне вивчення нафтогазоносності надр – комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території (ст.1 Закону України «Про нафту і газ»). Відповідно, геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу. Ураховуючи викладене прошу надати роз’яснення з наступних питань: – чи є складовою забезпечення видобутку природного газу в розумінні нової редакції Закону послуги з геологічного вивчення нафтогазоносних надр? – які роботи та послуги у розумінні нової редакції Закону відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу?
Відповідь
07.04.2020
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Державне підприємство двічі провело відкриті торги та відмінило їх по причині недостатньої кількості учасників. Ці 2 відкритих торгів були проведені за діючою редакцією Закону, тобто до 19 квітня 2020 року. Торги проведені таким чином, що наявна підстава для застосування переговорної процедури закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Проте до 19.04.2020 державне підприємство не встигне провести переговорну процедуру. З 19.04.2020 набуває чинності нова редакція закону. Просимо роз‘яснити, чи можливо для торгів, що проведені до 19.04.2020, провести переговорну процедуру після 19.04.2020 за згідно з п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"(тобто два рази торги за поточної редакції до 19.04.2020, а переговорну вже за майбутньою редакцією Закону після 19.04.2020)?
Відповідь
07.04.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
Добрий день. Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: 1. Як правильно планувати закупівлі, складати річний план та здійснювати закупівлі якщо декілька предметів закупівлі входять до одного класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником. Наприклад: потрібно закупити папір а4 на суму 130000 грн, конверти на суму 48000 грн, канцелярське приладдя на суму 120000 грн. Всі ці предмети закупівлі підпадають під код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне". Загальна сумма складає 298000 грн. Як в даному випадку складати річний план та вібрати тип закупівлі та провести її? Чи можливе скласти три окремих річних плану та провести по кожному з ним окрему процедуру закупівлі, а саме відкриті торги для кожного, адже загальну сума по цьому класу перевищує встановлені ЗУ "Про публічні закупівлі" пороги и ми повинні застосовувати процедуру відкритих торгів? Чи потрібно здійснювати закупівлю одним лотом за одним єдиним річним планом або багатолотову закупівлю заодним річним планом? 2. В новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно строків для спрощених закупівель зазначено наступне: оголошення про проведення спрозеної закупівлі та проект договору про закупівлю публікуються не пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій; період уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі не менше 3 р.дн.; кінцевий строк подання пропозицій не менше 5 р.дн. Сума днів періоду уточнення та строку подання пропозицій складає 8 р.дн. Чи я правильно розуміє, що строк між оприлюдненням оголошення та кінцем подання пропозицій мінімум буде складати 8 р.дн.? Чи ці 3 р.дн. включаются до складу 5 та 6 р.дн.? Я правильно визначити загальний строк між датою оприлюднення оголошення та кінцевою датою подання пропозицій? 3. У поточній редакції ЗУ " Про публічні закупівлі" у абз. 11 ч. 1 ст. 10 зазначено, що звіт про укладені договори оприлюднюється протягом одного дня з дня укладення договору. У новій редакції Закону від 19.04.2020 такого немає. Чи я правильно розумію, що з моменту вступу нової редакції Закону звіт про укладені договори не потрібно оприлюлюднювати? 4. Через який термін після закінчення спрощеної закупівлі можна укладати договір про закупівлю? В новій редакції Закону визначено, що договір мусить бути укладений не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про намір укласти договір. На відміну від процедури відкритих торгів, де визначено, що договір не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення наміру про укладення договору та не пізніше ніж через 20 днів. Щодо спрощеної закупівлі терміну стосовно "не раніше 10 днів" не встановлено. 5. Чи мусить учасник/переможець спрощеної закупівлі підтверджувати відсутність підстав передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі"? 6.Чи мусить замовник при проведенні спрощеної закупіалі враховувати підстави визначенні в статті 17 Закону при розгляді ТП учасників та визначенні переможця? 7. В мене є декілька предметів закупівлі, які входять до одного класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником (ЄЗС). Мені потрібно закупити: 1) оплата послуг с перезарядки картриджів; 2) техобслуговування і ремонт маркувальної машини. Ці дві закупівлі підпадають до коду ДК 021:2015 - 50310000-1. Загальна сума за цими закупівлями складає 110 000 грн., з них 100 000 грн на перезарядку картриджів та 10 000 грн на техобслуговування маркувальної машини. Якщо відштовхуватися від загальної суми, то ми мусимо проводити спрощену закупівлю. Але техобслуговування здійснює тільки Укрпошта, тому потрібно проводити переговори. Як потрібно опублікувати річний план закупівель та провести закупівлі, якщо один з лотів з одного класу за ЄЗС підпадає під переговорну процедуру закупівлі (техобслуговування маркувальної машини), а інший під спрощену закупівлю (перезарядка картриджів)?
Відповідь
07.04.2020
Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до норми ст.11 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Питання щодо пункту 1 зазначеної статті. Покладення на працівників зі штатної чисельності функцій УО, як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Відповідно до ст.105 КЗпП "оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника" - працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. В розумінні закону, додаткова робота (виконання функцій УО), відповідає професії "Фахівець з публічних закупівель - 2419.2 за ДК 003:2010 Класифікатор професій". Тобто якщо ми покладаємо функції УО на працівника за іншою професією (бухгалтер, юрист), то слідуючи нормі КЗпП це має оформлюватись суміщенням (оскільки професії Фахівець з публічних закупівель і Бухгалтер/юрист різні за Класифікатором професій).Тобто роботодавець має ввести на підприємстві окрему посаду Фахівця з публічних закупівель і оформити суміщення професій (посад)? Або ж можемо до повноважень бухгалтера або юриста прописати повноваження Фахівця з публічних закупівель і тоді розпорядчим рішенням керівника (наказом) покласти функції УО на бухгалтера чи юриста з такими розширеними повноваженням? На скільки коректним є прописати до повноважень Бухгалтера/юриста повноваження, що відповідають іншій професії - Фахівець з публічних закупівель? За якої умови виникає факт суміщення професій(посад), у разі, якщо такі посади передбачені на підприємстві чи відповідно до ДК 003:2010 Класифікатору професій?
Відповідь
03.04.2020
Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Здрастуйте, Виникло питання стосовно змін в організації та проведенні публічних закупівель у зв’язку з введенням в дію 19 квітня 2020 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону). Згідно нової редакції Закону: «Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. ... 35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);» «Розділ III ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ Стаття 13. Процедури закупівлі 1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог 2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі...» «Розділ X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. Установити, що до 1 січня 2022 року: 1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.» Але згідно статті 3 тій самій новій редакції Закону сукупність публічних закупівель включає закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн., для здійснення яких замовник може: 1. використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги, 2. укласти договір без використання електронної системи закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 нової редакції Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Дайте, будь ласка, відповіді на запитання: 1. Після вступу в дію нової редакції Закону, хто має відповідати за організацію та проведення публічних закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. Наприклад: за їх планування; їх здійснення через електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги; оприлюднення звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? 2. Яким документом після вступу в дію нової редакції Закону буде регламентуватися здійснення закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної систему закупівель, у тому числі електронних каталогів? 3. Якщо на підприємстві до 01.01.2022 уповноважену особу визначено відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель а тендерний комітет – за організації та проведення процедур закупівель, хто повинен формувати та оприлюднювати Річний план закупівель? Заздалегідь вдячні за відповіді.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json