gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Зроблено в Україні Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від МО України та ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

17.01.2019

Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель

Розширений перегляд

6416 / 6232

Чи може власник майна оскаржити намір юридичної особи укласти договір на надання послуг щодо майна, яка не перебуває у неї на законних підставах ? тобто чи може бути підставою оскарження відсутність у замовника права на укладення такого договору ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 7 Закону Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та Законами України.

Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів в конкретних випадках.

10.01.2019

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6161 / 6248

Юридична особа публічного права (далі - Фонд), яка є "замовником" у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), має необхідність укласти договір щодо надання їй певних послуг (на суму, що перевищує 200 тис. грн.). При цьому розпорядчим актом органу державної влади (а саме Постановою Кабінету Міністрів України) визначено, що Фонд має укласти договір щодо надання йому певних послуг з юридичною особою чітко визначеною Постановою КМУ. 1) Чи буде в такому випадку вважатися порушенням вимог Закону укладення Фондом відповідного договору про надання послуг з юр.особою, визначеною розпорядчим актом органу державної влади, без застосування процедури закупівлі, передбаченої Законом? 2) У випадку необхідності дотримання Фондом вимог Закону при закупівлі послуг юридичної особи, чітко визначеної розпорядчим актом органу державної влади, чи буде правомірним застосовування Фондом переговорної процедури закупівлі (за ознакою - відстуність конкуренції)?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).

Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.

При цьому Законом забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом.

У свою чергу, вибір та проведення процедур закупівлі відповідно до частини третьої статті 11 Закону, здійснюють тендерний комітет або уповноважена особа (особи).

Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.

10.01.2019

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

8704 / 8716

Нами було двічі відмінено тендер на електричну енергію через відсутність достатньої кількості учасників, Відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» можемо застосувати переговорну процедуру при умові, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тедерній документації. У тендерній документації було передбачено, що учасник повинен надати відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону. При зверненні нами до ПРАТ «Харківенергозбут», який є постачальником універсальної послуги, було отримано відмову в наданні вищевказаних документів. Відповідно до законодавства інші організації, які надають послуги на постачання електричної енергії, мають змогу надати їх тільки з наступного місяця, а не з 01.01.2019 р. Наразі ми знаходимося в ситуації, яка змушує нас провести переговори з надавачем універсальної послуги, без надання ними документів, що підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону. Просимо Вас надати роз’яснення, що мається на увазі під терміном «вимоги до учасника» відповідно до п. 4 статті 35 Закону. Чи повинен учасник з яким проводяться переговори відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» надати документів, що підтверджуть відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону?

Відповідь

10.01.2019

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

6974 / 6800

Державна установа «Фонд енергоефективності» (далі - Фонд) утворена відповідно до Закону України «Про Фонд енергоефективності» № 2095-VIII від 08.06.2017 року (далі- Закон № 2095-VIII), і відповідно до частини другої статті 1 даного Закону – є юридичною особою публічного права. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд утворюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно да статуту Фонду річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці зовнішнім аудитором, а критерії відбору зовнішнього аудитора, затвердження умов конкурсного відбору та призначення аудитора здійснюється Наглядовою радою. Просимо Вас надати роз’яснення стосовно дії наказу ДП “Зовнішторгвидав України вiд 13.04.2016 N 35 на Державну установу «Фонд енергоефективності», та визначити чи може Фонд проводити відбір Зовнішнього аудитора використовуючи допорогову процедуру закупівельPROZORRО?

Відповідь

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення поняття “замовник” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Крім того, питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.

28.12.2018

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

7903 / 7882

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда). Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ. Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад: «60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів; 45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків. Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради. Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України. Прошу надати роз'яснення: - як усунути даний дискримінаційний фактор; - яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?

Відповідь

Поряд з цим організаційні та майнові відносини, пов’язані з орендою та господарським використанням державного та комунального майна, що регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, не є предметом регулювання Закону.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.

Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини