gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

05.05.2022

Запитання Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись

Розширений перегляд

2967 / 2903

Учасник отримав перемогу у процедурі закупівлі "Запит цінових пропозицій" , уклав договір з замовником, оприлюднили, закупівлю закрили. Проте, вже під час процедури доставки товарів у Замовника раптом "відпала потреба" у закупівлі, постачальник отримує на свою електронну адресу "Додаткову угоду про розірвання договору" з вимогою підписати та надіслати ще цю угоду (оригінал) ! кур'єрською доставкою ! (зазначає саме "Новою Поштою"). Постачальник у цьому разі несе великі матеріальні витрати за такі замовлення: 1. Оформлення, підпис, кур' єрська доставка паперової форми документів до Замовника. У цьому місці можна обійтись ЕЦП на законних підставах, що значно зменшує час та кошти. (Принтер, папір, фарба, конверт, поштові послуги тощо.) 2. Витрати на придбання, відвантаження та доставку товару до замовника. (У моєму випадку-це доставка трьох холодильників, великогабаритна техніка). 3. ⁉️ Сплата комісії майданчику за цю закупівлю. Майданчик нараховує комісію, оскільки закупівля, по-суті, в системі завершена. Розірвання договору, скасування (відміна) закупівлі у цьому випадку не передбачено ні законом, ні функціоналом майданчика. Наразі маю на сьогоднішній час заборгованість майданчику через таких замовників, у яких сц "відпадає потреба" - близько 10 000 грн. (крім цього, власні кошти, ме менше ~7 400 грн). ⚡Це стосується і придбання товару замовниками через Прозорро Маркет. І саме жахливе, майданчик, під час введення військового стану, відключив від каталогу за заборгованість, чим залишив фактично без роботи. ❓Чому я маю сплачувати комісії за закупівлі, які по факту не відбулися? ❓ Чому немає можливості скасування (відміни) такої закупівлі, щоб не сплачувати комісію? ❓Чому замовник може скасувати закупівлю на періоді доставки товару і чому він не відшкодовує ці витрати? ❓Чому майданчик відключає від каталогу за заборгованість під час військового стану? Банківські установи скасували відсотки по кредитам, при цьому вони ж не блокують доступ до власного рахунку. На комунальні платежі не нараховують пеню, при цьому споживача не відключають від електро чи газопостачання за борги. ‼️ Прошу позачергової надати відповідь на моє звернення та врегулювати це "вікно" в законодавстві найближчим часом. Стосується також замовлення товарів через "ПРОЗОРРО МАРКЕТ". Приклад однієї з закупівлі, яка не відбулася та понесла за собою матеріальні, фізичні та психологічні втрати та наслідки, замовник якої навіть не виходив на зв'язок, ігнорував та переключав на своїх заступників. ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ. UA-2021-12-20-009960-b (тільки комісії нараховано 3859.98 грн) Прошу надати терміново роз' яснення. 05.05.2022р. Андрій Вікторович Балаєв

Відповідь

15.04.2022

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2137 / 2186

Добрий день! Ми є комунальне некомерційне підприємство, підпорядковане Дніпровській міській раді. Наразі при здійсненні закупівель в умовах воєнного стану в нас виникла дилема чим нам керуватись при здійсненні публічних закупівель в умовах воєнного стану: Постановою КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова) чи розпорядженням Дніпровського міського голови від 04.03.2022 №2-4/3-р «Про здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі – Розпорядження)? Між текстом Постанови та Розпорядження є розбіжності. По-перше, згідно підпункту 2 пункту 1 Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 176 від 02.03.2022, в редакції Постанови КМ № 201 від 05.03.2022 в умовах воєнного стану переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, а на підставі пункту 1 Розпорядження (від 04.03.2022) наведено список, по якому дозволено здійснювати закупівлю стратегічно важливих товарів, робіт та послуг, які здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, в умовах воєнного стану. По-друге, згідно підпункту 3 пункту 1 Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 176 від 02.03.2022, в редакції Постанови КМ № 201 від 05.03.2022 закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом. А згідно пункту 2 Розпорядження замовники під час здійснення передбачених цим Розпорядженням закупівель повинні відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та забезпечувати оприлюднення укладеного договору в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів після його підписання. Зазначений строк продовжується на час неналежного функціонування електронної системи закупівель, підтверджений її адміністратором. Договір, не оприлюднений в електронній системі закупівель у встановлений строк, є нікчемним. На мою думку, оприлюднення укладених договорів про деяким пунктам списку, наведеного у пункту 1 Розпорядження, наприклад, засоби індивідуального захисту (шоломи, бронежилети незалежно від вартості та інше спеціальне екіпірування тощо), транспортні засоби, автомобілі, які використовуються в період воєнного стану, тощо, є недоцільним в умовах воєнного стану, бо має бути в обмеженому доступі. Чи правомірною є вимога публікації укладених договорів по таким стратегічно важливим закупівлям? І взагалі Розпорядження не приведено у відповідність до останніх змін до Постанови. Тому прошу пояснити чим керуватись при затвердженні переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, які необхідно здійснити для забезпечення потреб КНП в умовах воєнного стану та надати роз’яснення по строкам оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель за цим переліком. Зі свого боку на нашому підприємстві підписано наказ генерального директора КНП від 10.03.2022 про визначення переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, які необхідно здійснити для забезпечення потреб КНП в умовах воєнного стану та станом на сьогодні не оприлюднено жодного звіту договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, планується їх оприлюднити згідно Постанови. Чи правомірними є наші дії?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

14.04.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2895 / 2797

ТОВ «Радник», що надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на звернення замовників публічних закупівель щодо зміни системи оподаткування, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв’язку із зміною ставок податків і зборів. Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. У листі вих. № 3302-06/1340-06 від 17.01.2017 Мінекономіки зазначало, що зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 попередньої редакції Закону 24.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким була внесені зміни до системи оподаткування, зокрема з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від сплати ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Окрім товарів, які мають походження з країни-агресора. Так, у замовників та постачальників публічних закупівель виникає питання: 1. чи є вищезазначені законодавчі зміни підставою для внесення змін до укладених договорів про закупівлю згідно пункту 6 частини 5 статті 41 Закону? 2. у яких випадках замовник може використовувати пункт 6 частини 5 статті 41 Закону (прохання навести приклад коли замовник може скористатись цією підставою). Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань. Запитувану інформацію просимо надати у визначений законодавством строк на електронну адресу [email protected] Контактний телефон 80932076175

Відповідь

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), тому питання стосовно зміни ставок податків і зборів та/або зміни умов щодо надання пільг з оподаткування не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.

06.04.2022

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

2616 / 2643

1.У березні 2022 року було проведено закупівлю дизельного палива на суму 40 тис. грн. (закупівля без використання електронної ситеми згідно ЗУ "Про публічні закупівлі"). Потребу було визначено в період воєнного стану (30 діб з 24.02). Наразі виникла потреба в закупівлі додаткового обсягу товару на суму 30 тис. грн, яку замовник не міг передбачити. Водночас воєнний стан згідно Указу Президента було продовжено. Як зараз правильно визначити предмет закупівлі та провести закупівлю: як нову потребу чи згідно Постанови 169 без застосування спрощеної закупівлі, оскільки загальна сума становитиме 70 тис. грн? Чи сумуватимуться закупівлі, проведенні під час воєнного стану в період з 24.02 та в період з 26.03? 2. Чи потрібно звітувати про виконання договору підписаних згідно Постанови № 169?

Відповідь

29.03.2022

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3562 / 3544

Тендерною документацією Замовника під час проведення процедури закупівля було передбачено внесення забезпечення виконання договору у формі завдатку (ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)), зазначена вимога Підрядником виконана в повному обсязі на момент укладання договору. Під час дії правового режиму військового стану Підрядник звернувся до Замовника з проханням зміни забезпечення виконання договору у формі завдатку на банківську гарантію, з метою повернення вказаного завдатку для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у зв’язку з скрутним становищем підприємства. Пунктом 5. Постанови КМУ від 01.08.2005 №668 (далі - ПКМУ №668) передбачено що істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду. Частиною 5 ст. 41 Закону передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Тобто, чи є тотожними поняття «забезпечення виконання договору» (відповідно до ст. 27 Закону) та «забезпечення виконання зобов'язань за договором» (відповідно до ПКМУ №668) Враховуючи вище викладене виникає питання чи є забезпечення виконання договору істотною умовою договору яка не може змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі? Довідково. Інформація щодо процедур закупівель з яких виникли питання оприлюднені на веб-сайті Уповноваженого органу за номерами: UA-2021-03-26-005114-c, UA-2021-09-02-012241-a

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

З огляду на зазначене, зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені, у разі якщо ці зміни не є істотними умовами договору. У іншому випадку, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин здійснюється за рішенням суду згідно з статтею 652 ЦК України.

Крім цього, повернення забезпечення виконання договору про закупівлю можливе у разі, якщо в умовах договору було передбачено його повернення у зв’язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), засвідчення яких регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні”.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини