Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. Просимо надати роз’яснення щодо формулювання «крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей»? Чи портібно замовнику здійснювати перевірку такого потенційного контрагента на предмет наявності/відсутності підстав, визначених даним пунктом з метою недопущення укладання договору з особою стосовно якої застосовано санкції, особою, що притягується до кримінальної відповідальності тощо? Просимо роз’яснити норму «не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей)» - вимоги визначені пунктом 44 цих особливостей не повинні надаватися взагалі або можуть відрізнятися від вимог тендерної документації відмінених відкритих торгів? Наведемо приклад, умовами тд передбачено, що згідно пункту 44 учасник надає довідку МВС, чи можна від потенційного постачальника при укладанні прямого договору замість довідки МВС просити надати довідку в довільнй формі?

1. Чи вправі ми користуватися Постановою 169 чи лише Законом 922, якщо ми, як Замовники не перебуваємо в районі проведення воєнних (бойових) дій? 2. Якщо раніше ми використовували Постанову 169, чи потрібно складати окремий наказ на відновлення роботи по Закону 922? 3. Чи плюсуються закупівлі, які були проведені до введення воєнного стану по Закону 922 і тепер, які проводяться по Закону 922?

ДОброго дня! Проша надати роз"яснення чи вважається закупівлею для підготовки до опалювального сезону купівля твердопаливного котла та генератора на суму більше 100 тис. грн. ЧИ потрібно проводити відкриті торги чи укладати договір без використання електронної системи

1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Біоенергія – Т» (далі – Товариство) з 11.11.2022 року отримано ліцензію на виробництво теплової енергії та стало Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) Так, пунктом 1 частини 6 статті 3 Закону передбачено, що: Закон не застосовується у випадку, якщо Замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. При цьому для цілей Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли: замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків; замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання; Товариство, як Замовник має намір закупити послуги охорони об’єкту будівництва, який знаходиться у власності Товариства в Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».. В свою чергу, Товариство та Дочірнє підприємство «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є суб’єктами господарювання, які перебувають під вирішальним впливом іншого замовника та є афілійованими підприємствами у розумінні Закону. 1. Які товари, роботи та послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника вважаються такими що є виключно для забезпечення діяльності замовника? Чи вважатиметься, що послуги з охорони об’єкту будівництва, який знаходиться у власності Товариства закуповуються для забезпечення діяльності Товариства?