Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції". Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип ефективності. В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність". Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип ефективності і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність", не розкрито суть принципу ефективності та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "ефективне здійснення закупівель" та "ефективність", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) у чому полягає принцип ефективності, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі"; 3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу ефективності, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі". З повагою, Віталій Редько

Добрий день. Склалася така ситуація: проводимо спрощену закупівлю вугілля марки АМ (13-25). Учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат походження товару, де вказано, що виробником вугілля є Росія. Згідно Закону "Про санкції" ст.4 п.10, Росія підпадає під санкції, Однак в Постанові КМУ від 30.12.2015р. №1147 у переліку заборонених товарів, вугілля немає. Чи маємо ми право як замовник укласти з цим учасником договір на закупівлю? Дякую за відповідь

17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема: 1) чи вплине зміна назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, яке вже уклало або знаходиться на певному етапі організації чи проведення публічної закупівлі на відповідну процедуру?

Ч. 11 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону. Тобто пропозиції всіх учасників (якщо попередні відхиляються) мають бути розглянуті у цей строк, а не на одного учасника надається 5 робочих днів?

Чі потрібна згода працівника установи на призначення Уповноваженою особою? Чі може працівник відмовитись від виконання обоаязків Уповноваженох особи?