- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
- Звіти про стан виконання заходів Операційного плану реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель
- Щорічні звіти сфери публічних закупівель
Запит від Міністерство оборони України
ДрукуватиВідповідно до пункту третього частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити технічну специфікацію, яка не повинна посилатися на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Просимо роз’яснити, яким чином Замовник повинен зазначати в договорі про закупівлю предмет договору та найменування продукції, якщо запропонований учасником товар визначено як еквівалент за процедурою закупівлі.
Як приклад процедура закупівлі: UA-2016-11-25-001765-a “Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) Лот 3. Олива марки “Р” або еквівалент”. Учасник надав цінову пропозицію з найменуванням товару “Олива для гідромеханічних та гідро об’ємних передач Агрінол Р”, що визначено Замовником як еквівалент товару, запропонованого до закупівлі.
Просимо надати відповідь консультаційного характеру щодо зазначеного питання.
Додаток: 1. Договір з ТОВ “ТД “Агрінол” від 19.12.2316 № 286/1/16/38 на 10 арк.
2. Цінова пропозиція ТОВ “ТД “Агрінол” за лотом № 3
Відповідь на запит 102/2017
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, під час укладення договору про закупівлю сторони повинні погодити предмет договору відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому умови про предмет договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
