Понад 60 науковців, урядовців та фахівців органів виконавчої влади взяли участь у п’ятому засіданні Наукової платформи при Міністерстві економіки.  Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту демографії та проблем якості життя НАН України та Інституту економіки промисловості НАН України презентували чотири дослідження.

Перше дослідження присвячене збільшенню податкових надходжень. Науковці запропонували зробити акценти на заходах з розширення податкової бази та зменшення втрат бюджетних надходжень, насамперед з податку на додану вартість.

Проаналізувавши досвід ЄС науковці дійшли висновку, що зменшити втрати бюджетних надходжень можна завдяки:

• цифровій трансформації податкових адміністрацій;
• запровадженню звітності у режимі реального часу та нових вимог до електронних рахунків; 
• проведенню масової перехресної перевірки рахунків-фактур з податку на додану вартість.

За оцінками науковців, навіть за умов часткового викоренення ухилянь від сплати ПДВ, податкові надходження у 2022 році можна було підвищити, якнайменш, на 86-180 млрд грн, або на 9-19%.

Друге дослідження стосується впливу тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) в умовах воєнного стану. Науковці дослідили проблему спроможності населення сплачувати за підвищеними тарифами на ЖКП та можливості програми житлових субсидій.

Згідно з середніми по країні показниками частка витрат на ЖКП в сукупних витратах домогосподарств знижується. Проте, рівень бідності серед населення під час війни залишається високим. Отже, для таких домогосподарств принципово важлива певна державна підтримка у разі підвищення тарифів. Програма житлових субсидій сьогодні орієнтована на домогосподарства з офіційними доходами, нижчими за середні. З точки зору економічного ефекту, борги населення за ЖКП продовжують рік від року зростати. Тому за суттєвого зростання тарифів, є нагальна потреба у вдосконаленні державної соціальної підтримки на оплату житла.

Також науковці оцінили наслідки потенційного підвищення тарифів на ЖКП, зокрема щодо платоспроможності домогосподарств і витрат домогосподарств на ЖКП та ефективність програми житлових субсидій. За проміжними результатами, середній розмір домогосподарств України за роки війни суттєво зменшився. На початок 2024 року середній розмір домогосподарств становив 2,29 осіб у порівнянні з 2,57 осіб на початок 2022 року. Змінилася структура споживання ЖКП домогосподарствами, особливо споживання централізованих ЖКП на користь індивідуальних систем.

Третє та четверте дослідження присвячені розробленню інвестиційних проєктів.

У межах дослідження з проблем циркулярної економіки науковці представили унікальний проєкт з утилізації та переробки будівельних відходів, створений у партнерстві з іноземними інвесторами. Згідно з попередніми оцінками, на території країни через воєнні руйнування накопичилося близько 100 млн кубічних метрів відходів, що потребують ефективної утилізації. Проєкт передбачає впровадження соціально-екологічної моделі інновацій, яка включає створення нових циркулярних бізнес-моделей, що сприятимуть сталому розвитку України, а саме: зменшить обсяги захоронення відходів, знизить рівень забруднення навколишнього середовища та зробить вагомий внесок у відновлення України.

Проєкт реалізовуватиметься в три етапи: 

1)сортування та подрібнення будівельного сміття з використанням орендованого або придбаного спеціального обладнання; 

2) відкриття спеціалізованої лабораторії для дослідження технології переробки відходів у готові будівельні матеріали і будівельні суміші;

3)  виробництво спеціальної техніки (подрібнювачів) для подальшої утилізації будівельного сміття. 

За розрахунками, кожна гривня, вкладена у переробку будівельного сміття, може збільшити ВВП на 1,54 грн завдяки мультиплікативному ефекту. Водночас кожен етап проєкту формуватиме відповідний внесок у ВВП. Зокрема від реалізації першого етапу внесок у ВВП оцінюється в 0,05-0,1 в.п., другого етапу – в 0,2-0,4 в.п., третього етапу – в 1,2 в.п.

Четверте дослідження стосується розвитку літієвого виробництва в Україні, зокрема, можливості видобутку та обробки літію з подальшим продажем збагаченої сировини, виробництва акумуляторів для дрібної електроніки та виробництва готової продукції (електромобілів).

Реалізація цього проєкту не лише створить нові робочі місця та підвищить податкові надходження, але й сприятиме розвитку суміжних галузей, стимулюючи економічний ріст і інноваційний розвиток у країні. Згідно з розрахунками, з року запуску повноцінної роботи виробничих потужностей очікувані податкові надходження становитимуть приблизно від 2,1 до 2,4 млрд доларів США на рік. Це забезпечить щорічне зростання ВВП України на 1,6-1,8%.

Крім учасників наукової платформи, в дискусії взяли участь представники інших міністерств, відомств, зокрема Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державної податкової служби, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, а також представники бізнесу.