21 жовтня у Києві відбувся захід «Кліматичні досягнення України — на шляху до COP30». Захід організовано Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки проєктів IKI Interface та PAABS (GIZ) у співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
У панельних дискусіях взяли участь народні депутати України, представники уряду, міжнародних організацій, громадського сектору, підприємці, науковці, експерти. Учасники обговорили плани України на COP30, що відбудеться в Белені (Бразилія) 10-21 листопада. Захід також став платформою для обміну практичними рішеннями у сфері зеленої енергетики, промисловості та адаптації до змін клімату.
«Навіть в умовах війни ми продовжуємо виконувати кліматичні зобов’язання та формувати політику сталого розвитку. Це спільна робота держави, бізнесу й громадянського суспільства», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов.
На панелі, присвяченій підготовці України до COP30, учасники окреслили головний підхід: замість «папок із документами» — системна робота з вимірюваними результатами. Делегація формуватиметься як «командна гра» держави, бізнесу, науковців, громадського сектору та міжнародних партнерів. Мета — показати зроблене, домовитися про наступні кроки та залучити партнерства і фінансування під конкретні проєкти. COP30 розглядається як щорічний «екзамен»: що зроблено, чого бракує і які плани на наступний період.
Окремий акцент — український павільйон у Белені. Команда готує насичену програму і яскраву експозиційну ідею «капсули часу», що протиставляє руйнування та відновлення. П’ять тематичних блоків, які транслюватиме Україна:
- війна й клімат (включно з методиками фіксації збитків і юридичними інструментами);
- оновлення кліматичної політики та результати попри війну;
- продовольча безпека;
- зважене (зелено-енергетичне) відновлення;
- інновації/стартапи.
Блок «війна та клімат» наповнюється конкретикою: Україна просуватиме інтеграцію «кліматичної» складової до міжнародних механізмів відшкодування збитків і водночас продовжить національні рішення для фіксації та валідації даних.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль презентував результати реформи галузі та плани співпраці. На COP30 будуть винесені дві флагманські пропозиції: дистанційне розмінування лісів із залученням сучасної техніки та механізм компенсацій громадам за збереження самозаліснених територій — із пошуком «зелених фінансів» під ці рішення.
Під час дискусії представники ООН і ПРООН підкреслили: глобальний енергетичний перехід прискорюється, а економічне зростання дедалі більше «відв’язується» від викидів. Для України це означає можливість «стрибка» — прискорене впровадження енергоефективності, децентралізації та чистої генерації як елементів і кліматичної, і енергетичної безпеки.
Бізнес акцентував на важливості інвестицій у відновлювану енергетику й системи накопичення зараз. Саме на полях COP укладаються партнерства, що знімають ризики та відкривають фінансування під такі проєкти.
Громадянське суспільство вкотре підтвердило свою роль «моста» між офіційним процесом і міжнародними стейкхолдерами. Неурядові організації зосереджуються на експертній участі в перемовинах, адвокації позицій України, координації з урядом і донесенні до світу українських рішень.
Загальний висновок панелі: присутність України на COP30 буде змістовною й прагматичною. Україна везе не «плани заради планів», а набір перевірених інструментів і проєктів, що потребують партнерства, технологій та капіталу. У фокусі — синергія держави, бізнесу, науки, громад і міжнародних організацій, яка перетворює щорічну конференцію на майданчик рішень для відновлення, безпеки та довгострокової кліматичної стійкості.
