12-13 липня 2018 року відбулось офіційне засідання Комітету СФЗ. Відповідно до порядку денного засідання розглядалися питання щодо імплементації Угоди СФЗ; забезпечення прозорості; застосування спеціального та диференційного режиму; еквівалентності; зон, вільних від шкідників і захворювань; технічної допомоги; специфічних торговельних занепокоєнь; моніторингу застосування міжнародних стандартів.
Особлива увага приділялась розгляду запитів щодо специфічних торговельних проблем.
Зокрема, Бразилія виступила із заявою стосовно обмежень Російської Федерації (далі – РФ) на м’ясо яловичини та свинини. За твердженням РФ, зазначений захід був запроваджений унаслідок численних випадків виявлення ветеринарного препарату рактопаміну в м'ясних продуктах, імпортованих із Бразилії. У результаті бразильський експорт було призупинено в грудні 2017 року. Бразилія заявила, що розпочала розслідування щодо оцінки можливих порушень та наголосила на виконанні своїх зобов’язань щодо встановлення систем контролю та процесів, які гарантують дотримання та виконання санітарних вимог бразильськими виробниками м'ясних продуктів, що експортуються на російський ринок.
РФ зазначила, що її внутрішні регламенти стосовно безпеки харчових продуктів не допускають жодних залишків рактопаміну в м'ясі та м'ясних продуктах. Разом з тим було проінформовано, що існувала угода між обома країнами, згідно з якою Бразилія повинна підтвердити відсутність цього препарату для подальшого експорту. РФ висловила готовність скасувати обмеження, як тільки буде вжито відповідних заходів з боку Бразилії.
На засіданні Комітету СФЗ обговорювалось також питання нового ветеринарного законодавства ЄС, яке було нещодавно узгоджено, але наразі не прийнято. ЄС заявив, що мета нової редакції полягає в сприянні належному та розумному використанню антимікробних препаратів, наприклад, уникненню його періодичного використання в профілактичних та метафілактичних цілях, залишаючи при цьому певні антимікробні препарати для лікування інфекцій у людей та забороняючи використання у тваринництві антимікробних препаратів з метою прискорення їх росту.
Деякі члени СОТ, зокрема, Аргентина, США, Колумбія, Чилі, Канада, Бразилія та Австралія, погодилися з позицією ЄС, що антибіотикорезистентність є серйозною загрозою для здоров’я населення. Разом з тим зазначені країни висловили свою стурбованість щодо підходу ЄС до управління потенційними ризиками для здоров'я шляхом обмеження торгівлі продуктами тваринного походження, оскільки такий підхід може створити зайвий обмежувальний вплив на міжнародну торгівлю.
Україна приєдналась до порушеного Сенегалом та Мадагаскаром занепокоєння стосовно вимог Індії до фумігації метил бромідом товарів рослинного походження, які експортуються на її територію. У виступі представника України було наголошено на недотриманні Індією міжнародних стандартів, зокрема щодо застосування еквівалентних заходів. Також було зауважено, що деяким країнам Індією надані винятки із загальних вимог щодо фумігації та дозволено використовувати фосфін (як заміну та еквівалент попередньо дозволеного метил броміду), що суперечить правилам СОТ, зокрема режиму найбільшого сприяння (Statement 1).
Представник Індії у відповідь зазначив, що до 31 грудня 2018 року продовжено діюче послаблення стосовно вимог до фумігації метил бромідом і запросив представників країн-експортерів надати наукові дані до Національної організації захисту рослин Індії.
Україна також висловила занепокоєння стосовно запровадження деякими членами СОТ обмежень на імпорт продукції птахівництва з України через високопатогенний пташиний грип (HPAI), незважаючи на те, що відповідно до статті 10.4 Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ, Україна визнана країною, вільної від HPAI (Statement 2).
Делегаціями Аргентини, Китаю, Індії та США було повторно виголошено занепокоєння щодо встановлення ЄС конкретних наукових критеріїв для визначення властивостей, що викликають ендокринні розлади, для схвалення діючих речовин, які використовуються в продуктах захисту рослин відповідно до Регламенту ЄС № 1107/2009.
Крім того, 9-10 липня відбувся семінар щодо процедур контролю, інспекції та ухвалення (відповідно до статті 8 та Додатку С Угоди СФЗ). Під час семінару деякі учасники поділилися своїм досвідом упровадження зазначених процедур. Зокрема, у сфері безпеки продуктів харчування ЄС представив свій підхід до системної процедури аудиту; США та Канада повідомили про підходи на основі оцінки ризику щодо процедур; Китай проінформував членів СОТ про реформи у системах інспекції та нагляду за імпортом продуктів харчування; Туреччина надала інформацію стосовно інспекційної системи для тварин і тваринної продукції.
Учасники семінару визнали, що хоча ресурси, які виділяються на процедури контролю, інспекції та ухвалення, значно відрізняються між країнами, запровадження інноваційних спільних підходів може призвести до функціонування ефективних систем. Зокрема було зазначено, що використання електронної сертифікації призводить до зниження витрат, поліпшення безпеки та прискорення оформлення необхідних документів.
У рамках участі української делегації у засіданні Комітету СФЗ були також проведені двосторонні зустрічі із представниками Казахстану та Індії.
Наступне засідання Комітету СФЗ заплановано на 30 жовтня – 1 листопада 2018 року.
Довідково: Комітет СОТ з питань санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) – орган в системі СОТ, підзвітний Раді з торгівлі товарами. Головне завдання: здійснення нагляду за виконанням Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, надання членам СОТ можливості проводити консультації з питань, пов’язаних із виконанням зобов’язань у СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
