Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Своєю чергою, згідно з підпунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Водночас, виходячи з положень пункту 14 Особливостей запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктами 2 та 3 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків; у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків;  у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.
Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Разом з тим ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначених у підпунктах 2 та 3 пункту 6-1   Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу.
Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі –  Порядок). 
Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка та до 31 березня наступного року.
На виконання пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями:
 https://prozorro.gov.ua/page/localisation 
 https://cutt.ly/SX8MmIQ 
Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати, що вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі:
а) наявний у переліку згідно з підпунктами 2 та 3 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону;
б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації.
Тому, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник під час здійснення закупівлі може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар. Аналогічні вимоги встановлюються замовником при укладенні прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей, а також під час закупівель, що здійснюються згідно нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими охоплюються питання закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.
Таким чином, ураховуючи вимоги Закону та Порядку, а також наявну технічну реалізацію, під час закупівлі відповідно до потреби, оприлюдненої у річному плані закупівель, замовник при встановленні вимог у тендерній документації керується відсотковими межами визначеного ступеню локалізації, встановленими для того року, у якому така процедура закупівлі проводиться.
З огляду на викладене, оскільки згідно Закону замовник перевіряє ступінь локалізації під час здійснення закупівлі, та враховуючи, що планування і проведення процедур закупівель передують укладенню договору про закупівлю, у замовника наявні правові підстави встановлювати вимоги щодо підтвердження ступеню локалізації лише на той рік, у якому оголошена  така закупівля.
При цьому звертається увага, що строк дії договору про закупівлю, а також строк виконання зобов'язань сторонами, не є предметом регулювання цього Закону.  
Водночас з метою уникнення неоднозначного трактування норм законодавства, уможливлення здійснення перевірки наявності у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації  та усунення ризику невідповідності ступеню локалізації, що змінюється з 1 січня у наведеному випадку, рекомендується здіснювати закупівлю безпосередньо у тому календарному році, в якому виникає фактична потреба та набувається право власності.