25 січня відбулися публічні консультації  у рамках розробки Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) за темою “Ринок моторних палив та його декарбонізація”.

Участь у заході взяли представники Міністерства економіки України, аналітичного центру DiXi Group, громадських організацій, учасники енергетичних ринків, представники державних органів та органів місцевого самоврядування. 

Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group, розповів про особливості розробки НПЕК, продемонстрував ключові цілі, політики та проблеми, що стосуються ринків нафти, нафтопродуктів, інших моторних палив (зокрема, відновлюваних та альтернативних). Під час його виступу були озвучені ключові цільові показники Плану до 2030 року, зокрема збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному кінцевому споживанні України до 27%  та збільшення рівня застосування альтернативних видів палива та електроенергії до 50% в транспортному секторі. 

«Коли ми говоримо про транспортний сектор і його декарбонізацію, є попередньо підготовлена індикативна ціль в частині нарощування частки ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні. І цей показник для транспорту складає 14%, сюди входить в тому числі й електроенергія з ВДЕ, рідкі біопалива першого та другого поколінь», – конкретизував цілі напрямку Роман Ніцович учасникам зустрічі.

Єлизавета Баданова, незалежна експертка з регулювання енергетики, повідомила учасникам дискусії про заплановані проєкти у сфері нафти, які зазначені в проекті НПЕК.  У ході обговорення спікерка також поділилася інформацією про плани стосовно розвитку ринку та інфраструктури водню.

«З українського боку заплановані проекти щодо розбудови нафтотранспортного сполучення “Броди - Адамова застава”, щодо можливості транспортування нафти різних сортів південною гілкою нафтопроводу "Дружба", а також щодо виконання вимог про зберігання мінімальних запасів нафти», – розповіла вона. Водночас, як спікерка, так і учасники дискусії наголосили на тому, що державна політика у сфері транспортних палив та пов'язаної інфраструктури залишається нескоординованою, її формування та реалізація належать до компетенції декількох органів державної влади, а загальний напрямок не є чітко визначеним.

Олександр Дячук, представник Інституту економіки та прогнозування НАН України поділився попередніми результатами моделювання для НПЕК. 

«У нас є зобов'язання в рамках Енергетичного Співтовариства, які були затверджені більше року назад. Наприкінці 2022 року були визначені верхні межі первинного споживання енергії, які країни Енергетичного Співтовариства не повинні перевищити до 2030 року. Для України, базуючись на тих стратегічних документах, показник в 91,47 млн тонн нафтового еквіваленту не буде перевершений до 2030 року. В першу чергу, це пов'язано з руйнуваннями в економіці, які завдала росія», – наголосив Олександр Дячук в рамках свого виступу. Крім того, він наголосив, що існуючих заходів в сфері відновлюваної енергетики вкрай недостатньо, щоб збільшити частку ВДЕ у загальному кінцевому споживанні України до 27% в 2030 році, тому уряд має суттєво розширити та посилити відповідні заходи та політики. 

Подальша дискусія стосувалась таких питань як актуальність даних ринку нафтопродуктів, реалістичність збільшення видобутку вуглеводнів, доцільність у відновленні нафтопереробки, збільшення використання альтернативних палив у транспорті тощо. Надані пропозиції, які були озвучені на консультації, будуть враховані в ході подальшої розробки НПЕК.

Також ви можете запропонувати свої побажання та коментарі до Плану на електронну пошту: [email protected]

Міністерство економіки України координує розробку НПЕК, до якої долучені всі ключові міністерства і відомства спільно з аналітичним центром DiXi Group та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за підтримки Посольства Великої Британії та Net Zero World Initiative.