19 червня 2024 року відбулося третє засідання Наукової платформи при Мінекономіки за участю понад 70 науковців, урядовців, фахівців органів виконавчої влади. Учасникам заходу презентували три дослідження від науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

Перше дослідження охоплює питання підтримки української машинобудівної галузі, друге і третє піднімають важливі соціальні проблеми – підтримку людей з інвалідністю, демобілізованих військових та стимулювання повернення громадян в Україну.

За розрахунками дослідження «Закупівля Укрзалізницею вітчизняних вагонів», Україна матиме додаткове зростання ВВП на 0,1 в.п. через здійснення закупівель вантажних вагонів в українських виробників, тим само стимулювавши виробництво 4000 таких вагонів на рік. Крім того, це принесе 463 млн грн в рік доходів до державного та місцевих бюджетів, а також 1,52 млрд грн (без ЄСВ) в фонд заробітної плати при середній заробітній платі 25,1 тис. грн/міс. Також це збереже 5040 робочих місць на вагонобудівних заводах. 

За розрахунками науковців, на етапі експлуатації АТ «Укрзалізниця» оновленого робочого парку вантажних вагонів Україна матиме 50,6 млрд грн потенційного збільшення експорту з урахуванням припущення про збільшення експорту до 115,8 млн т вантажів (до рівня 2019 р.). Це забезпечить додаткове зростання ВВП на 1,5 в.п. в рік та 57 млрд грн очікуваних доходів до державного та місцевих бюджетів.

Збільшення закупівель в українських виробників, на думку науковців, стимулюватиме розвиток машинобудівних потужностей – в першу чергу вагонобудівних та стимулюватиме розвиток суміжних виробництв. Також це допоможе АТ «Укрзалізниця» оновити робочий парк та зменшити витрати на його утримання, збільшити оборот вагонів та вантажопідйомність рухомого складу, зменшити втрати вантажів та часу знаходження під вантажними операціями.

У дослідженні «Розроблення програми перекваліфікації для людей з інвалідністю, демобілізованих військових» акцентовано на тому, що метою професійного навчання має бути подальша підтримка у працевлаштуванні. Також науковці оцінили витрати на реалізацію програм з навчання, а саме: при умовному охопленні 1 тис. ветеранів очікуються витрати (за цінами 2024 р.) у розмірі 30,3 млн грн.

Так, за умови працевлаштування за отриманою в процесі навчання професією, очікується стабільне зростання зайнятості. Модельні розрахунки дослідження показали, що зростання зайнятості на 1% призводить до зростання реального ВВП на 1,28%. Тому, наразі важливим є моніторинг працевлаштування за отриманою професією та оперативна оцінка ефективності навчання при паралельному обґрунтуванні державних пріоритетів розвитку та відновлення окремих видів діяльності.

На думку науковців, які провели дослідження «Політика стимулювання повернення громадян в Україну» в рамках підготовки проєкту Державної стратегії заохочення повернення громадян в Україну, активне заохочення повернення біженців стане можливим лише по завершенні війни. Водночас, вже зараз необхідно створювати умови для повернення українців. Зокрема, на це і буде спрямована Стратегія.

Реалізація Стратегії передбачає забезпечення умов для добровільного та безпечного повернення громадян з-за кордону та реінтеграції в українське суспільство, використання їхнього трудового та інтелектуального потенціалу в інтересах підвищення добробуту їхніх сімей та розвитку громад.

Крім учасників наукової платформи, в дискусії взяли участь представники інших міністерств, відомств, зокрема Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства освіти і науки України, Державного центру зайнятості, Пенсійного фонду України, Акціонерного товариства «Українська залізниця», Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати», а також представники бізнесу.