27 травня 2024 року відбулося друге засідання Наукової платформи при Мінекономіки за участі понад 60 науковців, урядовців, фахівців органів виконавчої влади.

Під час заходу науковці розглянули чотири теми, які представляли такі організації як Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки та Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Теми спрямовані на вирішення проблем з різних сфер економіки – це і механізми стимулювання розвитку вітчизняного виробництва, просування експорту тощо.

За темою «Збільшення уставного капіталу ЕКА для страхування / кредитування експортних контрактів та страхування інвестицій від військових ризиків» було розглянуто два сценарії збільшення статутного капіталу ЕКА на 300 млн дол. США та на 500 млн дол. США. Результати дослідження показали, що збільшення на 500 млн дол. США надасть більше можливостей для активації нових функцій і розширення кола потенційних клієнтів, а також створення більш сприятливого інвестиційного клімату в Україні, що в свою чергу позитивно позначиться на ключових макроекономічних показниках нашої держави у коротко- та середньостроковому періоді. Відповідно, додаткове зростання ВВП у короткостроковій перспективі складе 0,3 в.п., у довгостроковій – 0,5 в.п. Приріст податкових надходжень становитиме від 30,9 млрд грн у короткостроковому до 53,1 млрд грн у середньостроковому періоді. Створення нових робочих місць очікується в обсязі від 4,6 тис. у короткостроковій перспективі до 7,7 тис. у середньостроковій перспективі.

За темою «Заміщення імпорту в публічних закупівлях за рахунок локалізації (ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, легпром)», яка була представлена двома інститутами, результати дослідження яких підтверджують важливість для реалізації структурних змін в економіці просування у напрямку заміщення імпортної продукції продукцією вітчизняного виробництва. Результати моделювання ефектів від заміщення імпорту в публічних закупівлях шляхом локалізації, одного з досліджень, проведеного Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, показало можливість збільшення ВВП в цілому на 0,1 в.п., можливість створення близько 0,9 тис. нових робочих місць та отримання 1,4 млрд грн податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Результати дослідження за даною темою, проведеного Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України», показали, що дозавантаження виробничих потужностей з виробництва окремих категорій дорожнього обладнання до 100% забезпечить очікуване зростання випуску усіх галузей економіки на 3970 млн грн та створення нових робочих місць до 2600 од.  Зростання обсягів державних закупівель кабельно-провідникової продукції у вітчизняних виробників на 1 грн призведе до зростання ВВП на 0,79 грн. Зростання вартості державних закупівель на 10 млн грн забезпечить очікуване створення 5 нових робочих місць. Зростання державних закупівель ліфтового обладнання у вітчизняних виробників на 1 грн спричинить зростання випуску продукції по всіх галузях на 0,32 грн. Дозавантаження виробничих потужностей до 100% забезпечить очікуване створення додаткових  робочих місць до 2700 од. у сфері виробництва ліфтового обладнання та до 1500 робочих місць у суміжних галузях. Зростання обсягів державних закупівель меблевої продукції у вітчизняних виробників на 1 грн призведе до зростання ВВП на 0,50 грн. Зростання вартості державних закупівель на 10 млн грн забезпечить очікуване створення 2 нових робочих місць. Зростання обсягів державних закупівель продукції легкої промисловості у вітчизняних виробників на 1 грн призведе до зростання випуску у всіх галузях на 0,10 грн приріст робочих місць у галузі на 28,5 тис. чол.

За темою «Запровадження спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК», достовірно оцінити його вплив на макроекономічні та бюджетні показники неможливо через відсутність достатньої інформації про виробничу діяльність підприємств ОПК та даних щодо реалізації домовленостей про створення нових виробництв на території України. Проте, можна зробити певні припущення та оцінки на основі результатів досліджень економічної діяльності галузі у інших країнах світу та наявної відкритої інформації Укроборонпрому. Розглянуто досвід Німеччини за даною тематикою. Загалом запровадження податкових пільг у багатьох випадках згідно зі світовою практикою спрямовується на підтримку і фінансування НДДКР та інновацій, зменшення оподаткування прибутку підприємств оборонного сектору економіки тощо. В Україні за інших рівних умов втрати доходів бюджету у наслідок запровадження спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК будуть компенсовані збільшенням податкових надходжень завдяки створенню нових підприємств та зростанню обсягів виробництва продукції ОПК, а також зменшенню втрат бюджетних надходжень завдяки удосконаленню податкового адміністрування. Проведені середньострокові сценарні оцінки показали, що державна підтримка розвитку оборонно-промислового комплексу України забезпечуватиме зростання відносного рівня його доданої вартості з 0,6% ВВП у 2019 році до щонайменше 4-5% ВВП та збільшення удвічі зайнятості у суміжних галузях економіки порівняно із кількістю працівників у оборонно-промисловому комплексі. 

За темою «Сценарне прогнозування: різні обсяги міжнародної допомоги (отримання / не отримання) (Перший етап)» було промодельовано три додаткові сценарії щодо обсягів міжнародної допомоги до сценарію, врахованому у бюджеті 2024 року, адже наразі фінансова підтримка є одним з ключових джерел підтримки економіки, можливості фінансування бюджетних витрат та стимулювання економіки. Результати розрахунків показали, що обмеження обсягів макрофінансової допомоги, впливаючи на реальну макроекономічну  динаміку, спричинить відповідний негативний вплив на ВВП, ринок праці, цінові параметри та експорт.

Відповідно до змісту цих тем окрім учасників наукової платформи було запрошено представників інших міністерств та відомств. Це представники Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Національного банку України, Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство», Київської міської військової адміністрації, Державної податкової служби України.