Відбулося четверте засідання Наукової платформи при Мінекономіки за участі понад 60 науковців, урядовців, фахівців органів виконавчої влади. Учасникам заходу презентували чотири дослідження від науковців Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України та ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Перше та друге дослідження стосуються розробки інвестиційних проектів, які мають реалізовуватись під патронатом перших осіб. В рамках проєкту «Розвиток водневої енергетики в Україні» науковці дослідили виробництво та споживання водню в країнах ЄС, порівняли сценарії попиту на водень до 2030 року, механізми реалізації такого інвестиційного проекту в Україні.

За розрахунками, для досягнення цілей цього проекту загальний обсяг інвестицій складе 32,882 млрд євро, при цьому будуть створені нові робочі місця зі значним їх збільшенням до 2034 року. Середньорічне значення внеску в ВВП складе 5,817 млрд євро.

В рамках проєкту «Розвиток виробництва металевого титану в Україні та перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості» науковці дослідили будівництво нового заводу з виробництва металевої титанової продукції на інноваційній основі. За розрахунками проєкт є інвестиційно привабливим для держави, українських та іноземних інвесторів: чиста приведена вартість становить майже 11,4 млрд грн; внутрішня норма доходності – 17%; рентабельність інвестицій – понад 1,5; коефіцієнт вигод до втрат становитиме 1,2; EBITDA – майже 8,8 млрд грн; дисконтований період окупності майже 13 років.

Крім того, реалізація проекту дасть позитивні ефекти для соціально-економічного розвитку України за весь період його реалізації: створення 3500 якісно нових робочих місць, забезпечення значних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів – 81 млрд грн, бюджетний мультиплікатор – 9,2. Також це дозволить Україні долучитися до глобальних ланцюгів доданої вартості й зайняти ніші на багатьох перспективних ринках – авіаційному, медичному, транспортному, ОПК – які, у середньостроковій  перспективі, матимуть високі темпи щорічного зростання.

Третє дослідження «Шляхи залучення банків до кредитування вітчизняної економіки» провели з метою виокремлення ключових перешкод, що обмежують кредитну підтримку вітчизняними банками економіки України та визначення шляхів їх подолання.

Як зазначили науковці, щоб досягти оптимального рівня кредитної підтримки економіки на рівні 40-50% ВВП, кредитний портфель банків до 2035 року має щорічно приростати на 1,5-3,0% ВВП, а в перший рік – на 270 млрд грн. Такий приріст банківських кредитів в умовах війни неможливо забезпечити суто ринковими механізмами. Активізація банківського кредитування потребуватиме масштабних державних програм пільгового кредитування у галузях переробної, видобувної промисловості, транспорту та ІТ сектору, які демонструють найбільш сприятливе співвідношення отриманих кредитів і частки у ВВП країни. 

Розрахунки вчених засвідчили можливість скоротити витрати держави за рахунок зниження прибутковості частини ОВДП, яка вже знаходиться в портфелі НБУ і державних банків. За 2024-2025 роки така економія може становити близько 125 млрд грн, а до 2037 року – понад 700 млрд грн.

У четвертому дослідженні щодо підтримки української машинобудівної галузі – «Закупівля Укрзалізницею вітчизняних вантажних вагонів» фахівці розрахували ефекти для економіки України за двома сценаріями будівництва вантажних вагонів на українських вагонобудівних заводах.

• сценарій 1 – передбачає закупівлю Укрзалізницею та іншими приватними компаніями двох найбільш дефіцитних типів вантажних вагонів: зерновозів і платформ. На інвестиційному етапі це дасть приріст ВВП на 0,486% (+971 млн дол. США), збільшить доходи бюджету на 218,1 млн дол. США,  та збереже 15 тис. робочих місць;
• сценарій 2 – комплексна інвестиційна програма оновлення вантажного вагонного парку в Україні шляхом закупівлі вагонів всіх видів у українських виробників. Розміщення всіх замовлень всередині України зменшить витрати на користь іноземних виробників. На інвестиційному етапі це дасть приріст ВВП на 1,32% (+2635 млн дол. США), збільшить доходи бюджету на 587,6 млн дол. США, збереже 35 тис. робочих місць.

Крім учасників наукової платформи, в дискусії взяли участь представники інших міністерств, відомств, а також представники бізнесу, зокрема представники Міністерства фінансів України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Українського союзу промисловців і підприємців, Державної податкової служби, Акціонерного товариства «Українська залізниця», Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ», Енергетичної асоціації «Українська воднева рада».