Незважаючи на безпрецедентні умови розвитку, в яких опинилася Україна внаслідок розповсюдження пандемії COVID-19, цінова динаміка упродовж 2020 року залишалася в цілому прогнозованою. Показник споживчої інфляції становив 5%, що повністю відповідає інфляційному таргету НБУ.
Головними умовами формування внутрішніх цін упродовж 2020 року були: відносно обмежений попит внаслідок вимушених заходів щодо запобігання активному розповсюдженню пандемії; підтримка державою економіки в умовах, що склалися; поступова девальвація гривні; динаміка світових цін, яка формувалася внаслідок деструктивних процесів в світовій економіці, також пов’язаних із заходами стримування розповсюдження захворювання світом.
За складних умов на фоні карантинних заходів формування споживчих цін залежало від зміни пріоритетів в споживанні та, відповідно, підлаштування до цих змін торгових агентів. Так, більшими темпами зростали як обсяги роздрібної торгівлі, так і споживчі ціни, передусім, на товари першої необхідності. Та навпаки, мотивація споживача щодо утримання від непершочергових витрат в умовах невизначеності щодо перспектив отримання доходів у найближчій перспективі на фоні розгортання ризиків розповсюдження пандемії стримувало зростання цін на більшість товарів і послуг або, навіть, навпаки, посилило дефляційний тренд, як-от на одяг і взуття (за підсумком 2020 року ціни знизились на 7,3% порівняно зі зниженням на 2,3% у 2019 році). Серед товарів, ціни на які зростали на фоні збереження постійного попиту, слід виділити продукти харчування (за підсумком 2020 року ціни зросли на 5,2% порівняно зі зростанням на 4,9% у 2019 році), послуги у сфері охорони здоров’я (подорожчання на 7,7% порівняно з 3,8% у 2019 році).
На даному фоні підтримкою платоспроможного попиту населення в умовах карантину виступало подальше підвищення заробітної плати та реалізація заходів Уряду, спрямованих на пом'якшення наслідків пандемії та втрат бізнесу (зокрема реалізація Держпрограми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, «Доступні кредити 5-7-9%», виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 50% середньої заробітної плати під час протидії COVID-19).
Також НБУ реалізовував стимулюючу монетарну політику, яка також мала характер стимулювання інфляції. Це стосується як темпів зростання грошової пропозиції (за оперативними даними Національного банку на 28,7% упродовж 2020 року) за збереження облікової ставки на рівні 6% річних, так і чинника знецінення гривні (середньомісячний обмінний курс гривні до долара США девальвував на 19,3% до 28,17 грн/дол. США у грудні 2020 року), яка з певним лагом продовжує позначатися на цінах, особливо у частині імпортної складової. Хоча у підсумку такий вплив мінімізовано зміною споживчих пріоритетів населення.
На відміну від 2019 року, у 2020 року на фоні зростання цін на світовому ринку, найбільш відчутно для внутрішнього ринку було постійне з травня 2020 року зростання цін на енергоносії на світовому ринку, що позначилося на формуванні тарифної складової на комунальні послуги.
На 1 квартал ми очікуємо, що характер впливу основних чинників суттєво не зміниться: з одного боку – поєднання таких чинників як монетарного, так і певним чином, адміністративного та високої собівартості виробництва під впливом сезонності на продовольчому ринку й далі стимулюватиме зростання цін внутрішнього ринку, з іншого – посилення такого чинника як утримання від значних витрат на фоні пандемії COVID-19 (особливо на фоні запровадження локдауну в січні та продовження карантину до кінця лютого), навпаки, частково компенсуватиме дію інфляційних чинників. Передбачувана і стримана динаміка обмінного курсу гривні загалом не спотворюватиме ціноутворення на споживчому ринку.