Сьогодні, 21 вересня, парламент ухвалив у першому читанні проект закону щодо дерегуляції трудових відносин (№5388), спрямований на лібералізацію та модернізацію трудового законодавства України. За це рішення проголосувало 244 народні депутати.

“Чинне трудове законодавство не відповідає економічним реаліям, є незручним для сучасної  інноваційної економіки, для малого та середнього бізнесу. Надмірна зарегульованість офіційних трудових відносин часто призводить до того, що суттєва їх частина знаходяться в тіні. Наразі понад 3 млн українців працюють неофіційно, позбавлені можливості захистити свої соціально-трудові права. Ухвалення законопроекту  дозволить забезпечити створення чесних правил гри на ринку праці, досягти балансу інтересів працівників  та роботодавців, стимулювати розвиток бізнесу”, - зазначила заступниця Міністра економіки України Світлана Глущенко.

Проектом закону передбачено збереження існуючих та запровадження нових соціально-трудових гарантій працівників, визначених міжнародними актами. Важливо, що проект закону розроблявся у тісному  діалозі з бізнесом та має підтримку зі сторони підприємців.

“На думку Федерації роботодавців України, проект Закону №5388 в цілому вирішує поставлену мету з дерегуляції трудових відносин, полегшує адміністрування трудових відносин в частині ведення кадрової документації, а також інших документів, які роботодавець складає відповідно до КЗпП, робить крок до поступового переведення погоджувального механізму з профспілками на консультаційний та механізм інформування, що враховує Європейську директиву № 14”, - зазначив  Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. 

На думку Дмитра Олійника прийшов час державі змінювати філософію взаємовідносин з бізнесом, визнаючи, що саме бізнес наповнює державну скарбничку,  створюючи економічні і соціальні блага, а держава виступає в цьому процесі регулятором. І одним із кроків позитивної зміни філософії може стати прийняття цього закону.

Так, законопроектом пропонуються наступні ключові кроки до дерегуляції трудових відносин:

• Спростити процедуру укладення строкового трудового договору.

Роботодавець та працівник у трудовому договорі зможуть узгодити додаткові умови трудових відносин. Зокрема, це стосується визначення додаткових прав і обов’язків сторін, поліпшення умов праці та відпочинку, підстав та умов припинення відносин. 

Також вводяться додаткові гарантії щодо забезпечення для працівників, які працюють за строковим трудовим договором, можливості подальшого працевлаштування на невизначений строк, що відповідає вимогам Директиви Ради 1999/70/ЄС щодо Рамкової угоди про роботу на визначений строк. 

• Забезпечити роботодавцю можливість перевірки компетентності працівника. 

Законопроектом встановлюються найбільш вразливі категорії працівників, яким заборонено встановлювати випробувальний термін, що відповідає міжнародним вимогам про необхідність захисту таких осіб.

• Чітко визначити порядок надання працівникові інформації про умови трудового договору

Законопроектом встановлено мінімальний обсяг інформації, яку роботодавець має надавати працівникові. Зокрема, працівнику повідомлятимуть про його права та посадові обов’язки, ознайомлять з умовами праці, режимом роботи та відпочинку, розміром оплати праці, тривалістю відпустки, додатковими гарантіями, визначеними колективним договором, а також порядком припинення трудових відносин. Ці положення закону відповідають вимогам Директиви Ради 91/533/ЄEC та Директиви (ЄС) 2019/1152.

• Спростити регулювання деяких процедур щодо внесення змін до трудового договору,  що стосуються покращення умов праці.

• Зменшити кількість обов’язкових кадрових документів.

Роботодавець та працівник самостійно домовлятимуться про доцільність ведення таких  документів: правил внутрішнього трудового розпорядку та графіків змінності; графіків  відпусток та повідомлень про початок відпустки, повідомлень про зміну істотних умов праці (крім випадків їх погіршення). 

• Надати можливість альтернативного регулювання окремих аспектів праці в трудовому договорі.

Час початку і закінчення роботи, вихідні дні, порядок роботи зі змінами, залучення до позанормових робіт та роботи у вихідні дні може визначатися як загальними нормативними актами роботодавця, так і індивідуальним трудовим договором з окремим працівником.

• Змінити механізм участі профспілок при розірванні трудового договору.

Процедура отримання згоди профспілки у відповідних випадках замінюється процедурою інформування та проведення консультацій, що суттєво спрощує кадрову роботу та відповідає міжнародним стандартам.

• Актуалізувати питання матеріальної відповідальності.

Документом конкретизуються умови матеріальної відповідальності працівника. Також оптимізується процедура притягнення до матеріальної відповідальності, що створює додаткові гарантії та зацікавленість роботодавця у оформленні офіційних трудових відносин з метою зменшення ризиків втрати чи пошкодження засобів виробництва при виконанні роботи.