Мінекономіки удосконалює підходи до закупівель послуг з експлуатаційного утримання доріг з урахуванням принципів конкуренції та міжнародної практики

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України продовжує роботу над удосконаленням підходів до закупівель, у тому числі до закупівель послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Зміни покликані забезпечити баланс між відкритою конкуренцією, належною якістю виконання робіт та ефективним використанням бюджетних коштів.

Останні зміни до Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення закупівель послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення були напрацьовані за результатами консультацій з представниками замовників, учасників ринку, галузевих об’єднань та інших заінтересованих сторін. При їх підготовці враховувалися як потреби замовників у забезпеченні безперервного та належного утримання доріг, так і необхідність створення рівних умов участі для суб’єктів господарювання.

Мінекономіки послідовно підтримує підхід, за якого кваліфікаційні вимоги повинні бути обґрунтованими, пропорційними предмету закупівлі та відповідати найкращим міжнародним практикам, а не слугувати інструментом штучного звуження конкуренції.

Досвід учасників: міжнародні стандарти як орієнтир

Відповідно до законодавства Європейського Союзу та практики міжнародних фінансових організацій, кваліфікаційні критерії мають бути спрямовані на підтвердження спроможності учасника виконати майбутній договір, а не на штучне звуження кола потенційних учасників. При цьому замовники повинні враховувати специфіку конкретної закупівлі, її складність, вартість, тривалість виконання та рівень ризиків.

Мінекономіки також підтримує принцип недискримінації учасників та необхідність усунення надмірних вимог, які можуть необґрунтовано обмежувати доступ до участі у закупівлях. Аналіз досвіду держав-членів Європейського Союзу, а також підходи, що застосовуються Світовим банком та іншими міжнародними інституціями, мають важливе значення для цього.

Зокрема, законодавство Європейського Союзу не встановлює вимоги щодо наявності повністю виконаних договорів як єдиного способу підтвердження досвіду учасника, а також не визначає конкретного відсотка його виконання. Відповідно до Додатка XII Директиви 2014/24/ЄС, технічна та професійна спроможність учасників підтверджується переліком виконаних робіт за останні п’ять років або наданих послуг за останні три роки з підтвердженням сертифікатами належного виконання. Ключовим принципом при цьому є пропорційність та недискримінаційність встановлених вимог.

Стаття 58 Директиви 2014/24/ЄС передбачає, що критерії відбору повинні бути пов’язані з предметом закупівлі та пропорційними його складності, обсягу та вартості. Тому європейське законодавство не містить вимоги щодо обов’язкового підтвердження досвіду виключно повністю завершеними договорами або визначеним відсотком виконання.

Аналогічний підхід застосовується і Світовим банком: у його стандартних тендерних документах для закупівлі робіт передбачена можливість підтвердження досвіду договорами, за якими виконано 80 відсотків або більше обсягу робіт. Тобто міжнародна практика орієнтується на оцінку реальної спроможності учасника виконати майбутній контракт, а не на формальну наявність лише повністю закритих договорів. Завдяки цьому до участі можуть долучатися й ті учасники, чий релевантний досвід раніше міг залишатися поза увагою через надмірно жорсткі вимоги.

Фінансова спроможність: без жорстких нормативів

Європейська та міжнародна практика не передбачає універсального фіксованого показника фінансової спроможності для всіх закупівель. Відповідно до Директиви 2014/24/ЄС та підходів міжнародних фінансових організацій, критерії фінансової спроможності визначаються замовником з урахуванням предмета закупівлі, її складності, вартості та ризиків виконання, а також повинні відповідати принципу пропорційності.

Встановлення на нормативному рівні єдиного обов’язкового показника фінансової спроможності для всіх закупівель фактично звужує дискрецію замовника порівняно з підходом, який застосовується в Європейському Союзі та міжнародних фінансових організаціях, де саме замовник визначає необхідний рівень фінансової спроможності залежно від особливостей конкретного договору.

Отже, міжнародна практика виходить із необхідності оцінки реальної спроможності учасника виконати майбутній контракт, а не з формального підходу щодо наявності лише повністю завершених договорів або встановленого відсотка виконання. Саме на забезпечення балансу між конкуренцією, якістю виконання робіт та недискримінаційним доступом до закупівель спрямовані запропоновані зміни.

Рекомендації, а не зобов’язання

Варто звернути увагу, що саме замовник визначає, що буде належним підтвердженням кваліфікаційних критеріїв у межах, встановлених законодавством у сфері публічних закупівель.

Водночас Методичні рекомендації не встановлюють обов’язкових вимог для замовників. Остаточне рішення щодо формування тендерної документації — у тому числі щодо кваліфікаційних критеріїв — приймається замовником з урахуванням особливостей конкретного предмета закупівлі та вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Мінекономіки відкрите до подальшого діалогу з усіма учасниками ринку та продовжить роботу над удосконаленням механізмів закупівель з метою забезпечення добросовісної конкуренції, ефективного використання бюджетних коштів та належного утримання дорожньої інфраструктури України, що водночас створює рівніші можливості для участі ширшого кола учасників ринку.

Позиція Міністерства залишається незмінною: будь-які зміни у сфері публічних закупівель повинні базуватися на принципах відкритості, пропорційності, недискримінації та враховувати інтереси як держави, так і всіх учасників ринку.