Впровадження соєво-ріпакових змін стимулювало завантаження переробних потужностей, – Олексій Соболев
Рішення про запровадження соєво-ріпакових змін спрямоване на те, щоб внутрішня переробка мала більш прогнозований ресурс і могла стабільно нарощувати завантаження потужностей. Це важливо в контексті виходу з моделі сировинної економіки. На цьому акцентував Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у інтерв’ю виданню Latifundist.com.
«З погляду стимулювання переробки ефект є – і він вимірюваний. Завантаження потужностей зросло, переробка олійних наразі перебуває на максимальному рівні за останні роки. Це свідчить про те, що ринок відреагував саме так, як і було закладено в логіці норми. Мінекономіки будує політику, коли культури, вирощені в Україні, вигідніше переробляти тут, ніж експортувати. І, відповідно, надалі вже експортувати продукцію переробки», – зазначив Олексій Соболев.
За словами Міністра, наразі немає потреби у додатковому стимулюванні саме сої та ріпаку. У 2025 році намолочено 8 млн тонн цих культур, тоді як у 2021 році – 6,4 млн тонн. Виробництво зростає без додаткових програм. Щодо інших сільгоспкультур, то введення аналогічних мит наразі не планується, оскільки дисбалансу на інших ринках немає. Натомість значний потенціал до розвитку переробки мають такі культури як льон, промислові коноплі, горох.
Зокрема, потужності і з переробки промислових конопель, і виробництво біоклею з гороху будуються в індустріальних парках. Уряд, зі свого боку, підтримує виробників низкою програм, об’єднаних політикою «Зроблено в Україні», серед яких підтримка проєктів зі значними інвестиціями, індустріальні парки, доступні кредити 5-7-9, продукти ЕКА а інші.
Як зазначив Міністр, важливим є імплементація та адміністрування законодавчих змін. Після ухвалення змін щодо експортного мита на сою та ріпак, Кабмін затвердив підзаконну нормативну базу, яка деталізує порядок підтвердження права на звільнення від мита і процедури верифікації. Фокус на 2026 рік – стабільна, однакова для всіх практика, мінімізація транзакційних бар’єрів для добросовісних виробників і водночас запобігання зловживанням.
Зокрема, виробник реєструється в Державному аграрному реєстрі (ДАР), подає заявку і фіксує намір експортувати, вносить дані про посівні площі та обсяг власного врожаю. На основі цих даних формується перелік, який використовується у процедурі підтвердження права на пільгу. Далі при експорті право на звільнення проходить встановлену верифікацію, а митниця застосовує пільгу під час оформлення. Паралельно працює регулярна звірка даних між митницею, ТПП і ДАР, і у разі невідповідностей за обсягами спрацьовує процедурний механізм реагування за конкретними операціями
