Мінекономіки працює над удосконаленням системи спеціального водокористування. Рішення про видачу дозволів мають враховувати актуальний стан вод, результати державного моніторингу та екологічні цілі. Такий підхід дозволить враховувати потреби водокористувачів і водночас забезпечувати досягнення та підтримання доброго стану вод.
Під час наради Мінекономіки з представниками Держводагентства та його територіальних органів обговорили практичні проблеми видачі дозволів на спеціальне водокористування та подальше вдосконалення процедури відповідно до вимог ЄС.
Ключовий принцип, який має бути закладений у систему — дозвіл не може розглядатися окремо від того, що відбувається з конкретним водним масивом. Під час прийняття рішення мають враховуватися дані державного моніторингу, екологічний та хімічний стан вод, плани управління річковим басейном, встановлені екологічні цілі.
Важливий крок у цьому напрямі вже зроблений. У червні поточного року Уряд підтримав ініціативу Мінекономіки, якою удосконалено процедури видачі, переоформлення та припинення дії дозволів на спеціальне водокористування. Зокрема, передбачена можливість їх здійснення в електронній формі, удосконалено підходи до встановлення лімітів водокористування та запроваджено кодування місць водозабору за масивами поверхневих і підземних вод. Природоохоронні заходи, які зазначаються у дозволі, також мають враховувати екологічні цілі та плани управління річковими басейнами.
Наступний крок — впровадження комбінованого підходу до нормування скидів, що поєднує вимоги до характеристик скиду з необхідністю досягнення екологічних цілей та дотримання нормативів якості води. До Плану пріоритетних дій Уряду на 2026 рік включено підготовку проєкту акта про внесення змін до Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. Передбачається, що нормативи ГДС враховуватимуть стан конкретного масиву поверхневих вод, його екологічні цілі, фонове забруднення, гідрологічні характеристики, сукупний вплив джерел забруднення та дані державного моніторингу. Перехід до нормування забруднюючих речовин не у водному об'єкті, а у випуску зворотних вод.
Окрему увагу під час наради зосередили на цифровізації та обміні даними. Мінекономіки, Держводагентство та громадська організація «Збережи Дніпро» домовилися про обмін даними моніторингу та співпрацю щодо їх автоматизації. Також опрацьовується питання розширення інформації на ресурсах Держводагентства, зокрема даних моніторингу води, та підготовки типового алгоритму для територіальних органів щодо врахування даних моніторингу під час дозвільних процедур.
«Наше завдання — зробити так, щоб дозвіл на спеціальне водокористування був не просто адміністративним документом. Він має бути інструментом відповідального управління водними ресурсами. Рішення повинні ґрунтуватися на даних моніторингу та враховувати стан та навантаження на конкретний водний масив. Саме так ми поступово переходимо до європейської моделі басейнового управління — від окремих дозволів до системного управління станом вод. Для цього важливо чути практиків, які щодня працюють із водокористувачами, і разом удосконалювати процедури так, щоб вони були одночасно екологічно обґрунтованими, прозорими та зрозумілими», — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
