На URC 2026 гуманітарне розмінування представили як необхідну передумову інвестицій та економічного відновлення України
Представники міжнародних фінансових інституцій, донорських організацій, операторів гуманітарного розмінування, бізнесу та уряду України обговорили, як інтегрувати розмінування у програми відбудови, розширити коло інвесторів і запустити фінансові механізми, здатні прискорити повернення земель до безпечного використання — адже з цього починається економічне відновлення.
Відповідна тема стала основою закритої міжнародної дискусії Safe Ground, New Markets: Clearing the Way for Ukraine's Recovery, організованої Minderoo Foundation та HALO Trust у межах Ukraine Recovery Conference 2026.
Відкриваючи дискусію, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний наголосив: «Кожне інвестиційне рішення починається з питання: чи достатньо безпечне це місце для інвестицій? З огляду на це, логічно та необхідно інтегрувати гуманітарне розмінування у планування відбудови з самого початку. Якщо територія не очищена, не зможуть розпочати жоден проєкт відновлення. В Україні ми будуємо ринок гуманітарного розмінування, розвиваємо конкуренцію, тестуємо нові фінансові моделі та створюємо умови, щоби в цьому секторі міг працювати й приватний капітал».
Україна вже практикує такий системний підхід. Понад 133 тис. км² території залишаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, тому держава зосередилася на очищенні територій, повернення яких дає найбільший економічний ефект. Для цього, зокрема, впроваджується система пріоритизації, а в межах державної програми компенсації вартості розмінування аграріям уже повернули понад 16 тис. гектарів агроземель.
Під час дискусії учасники наголосили, що для масштабування гуманітарного розмінування необхідно змінити підхід до його фінансування, інтегруючи цей етап як перший в інвестиційні проєкти, механізми розвитку громад та програми економічного відновлення — радше, ніж просто збільшувати обсяг донорської підтримки.
Окремо звернули увагу на бар'єри, які стримують залучення капіталу до сектору. Серед них — триваючі бойові дії, ризик повторного забруднення територій, потреба забезпечити інвесторам прогнозованість розвитку територій після очищення, а також конкуренція гуманітарного розмінування з іншими гуманітарними пріоритетами.
Водночас учасники погодилися, що саме гуманітарне розмінування відкриває можливість для запуску інвестицій у сільське господарство, інфраструктуру, виробництво та розвиток громад. Відтак сектор має стати невід'ємною частиною програм відновлення України, а до його фінансування необхідно активніше залучати міжнародні фінансові інституції, приватний капітал і філантропічні організації.
Керівник із розвитку партнерств HALO Trust Брюс Едвардс наголосив, що гуманітарне розмінування має розглядатися як перший етап інвестиційного циклу, а не окремий гуманітарний проєкт. «Розмінування - це лише частина завдання, але частина фундаментальна. Відновлення та інвестиції можуть прийти лише після очищення територій, що дає інвесторам впевненість у подальших перспективах», — зазначив він.
Під час обговорення також йшлося про розвиток нових фінансових механізмів, зокрема front-loading та outcome-based financing, які можуть прискорити очищення територій і зробити інвестиції у сектор прогнозованішими.
Підсумовуючи дискусію, учасники домовилися продовжити роботу над практичними моделями фінансування гуманітарного розмінування та розширенням партнерств між урядом, донорами, фінансовими інституціями, операторами й бізнесом. Одним із майданчиків для продовження цієї роботи стане міжнародна конференція UMAC, яка відбудеться у листопаді в Брюсселі.
