Україна продовжує послідовну імплементацію реформи управління публічними інвестиціями. Замість точкового пошуку коштів під окремі ідеї, держава переходить до системного формування портфеля проєктів, які повністю відповідають вимогам міжнародних донорів. Відповідний наказ Мінекономіки № 4901 набув чинності 10 квітня 2026 року.
Що зміниться для ініціаторів?
Головне нововведення — затвердження Методичних рекомендацій, які стануть дорожньою картою для перетворення «ідеї на папері» у готовий до реалізації кейс. Підготовку проєктів керуватимуть спеціальні програми — Project Preparation Facility (PPF).
Тепер відбір відбуватиметься за чіткою трирівневою структурою:
- Стратегічний рівень: проєкти з Єдиного проєктного портфеля держави (пріоритет №1).
- Програмний рівень: цільові ініціативи (на кшталт модернізації енергомереж чи розбудови логістики).
- Секторальний рівень: проєкти, що мають критичне значення для розвитку конкретних галузей економіки.
Чому це важливо?
Раніше багато перспективних планів залишалися без фінансування через низьку якість документації або невідповідність міжнародним стандартам. Новий механізм має розв’язати цю проблему:
- Довіра донорів: іноземні партнери бачитимуть зрозумілий і прозорий перелік проєктів.
- Якість «під ключ»: проєкти матимуть належне технічне та економічне обґрунтування ще до початку пошуку грошей.
- Передбачуваність: бізнес та громади розумітимуть етапи планування та терміни запуску об’єктів.
Отже, Україна остаточно відмовляється від «точкових» рішень на користь єдиного інвестиційного конвеєра. Це дозволить швидше залучати ресурси на відновлення та масштабні інфраструктурні зміни.
