Підходи до регулювання бізнесу, пов’язаного з російськими та підсанкційними власниками, які були запроваджені як захисний механізм в умовах війни, сьогодні потребують оновлення. Про те, як захистити українську економіку від впливу держави-агресора та забезпечити стабільну роботу українських підприємств, говорили учасники третьої щорічної конференції «Український бізнес з російськими та підсанкційними власниками: стан, виклики, рішення», яка відбулася 14 квітня у Києві.
Захід організований Інститутом Законодавчих Ідей (ІЗІ) спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України у партнерстві з Асоціацією правників України.
У конференції взяли участь народні депутати України, представники Офісу Президента України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Національного банку України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Федерації роботодавців України, дипломатичних представництв, експертного середовища та бізнесу.
«Постанова №187 була необхідною відповіддю на виклики 2022 року. Але за час її застосування стало очевидно: чинні підходи не завжди враховують реальну ситуацію і не мають інструментів для швидкого реагування. Наше завдання — знайти більш точні рішення, які обмежують вплив держави-агресора і водночас не ускладнюють роботу українських підприємств», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Петрук.
«Проблема не в тому, що Україна блокує російський капітал і накладає санкції – це необхідно. Проблема в тому, що досі немає юридичних механізмів, як компаніям позбутися ризикованих інвестицій і як врегулювати діяльність бізнесу підсанкційних осіб. У результаті вони або продовжують працювати на власників в обхід обмежень, або зупиняються і не створюють додану вартість для економіки України. Саме тому потрібен баланс – системні законодавчі рішення та інструменти врегульованих дозволів» – наголосила голова аналітичного центру “Інститут Законодавчих Ідей”(ІЗІ) Тетяна Хутор.
Учасники першої панелі обговорили застосування постанови Кабінету Міністрів України №187, яка регулює взаємодію з російським капіталом. Постанова запроваджувалася як тимчасовий інструмент, однак фактично застосовується вже впродовж чотирьох років. Встановлений для російських власників поріг участі у 10% поширює обмеження на значну кількість українських компаній.
Водночас українські підприємства не мають механізмів викупу або іншого позбавлення російської частки. У результаті навіть за наявності наміру позбутися такого капіталу бізнес не має юридичної можливості так вчинити. Це призводить до блокування господарської діяльності, продовження правової невизначеності та загалом ускладнює процеси очищення економіки від російського капіталу.
На другій панелі дискусія була зосереджена на впливі санкційного законодавства на діяльність українських підприємств. В окремих випадках обмежувальні заходи поширюються на компанії, які не є безпосередніми об’єктами санкцій, але мають у своїй структурі власності підсанкційних бенефіціарів. Через це такі підприємства втрачають доступ до податкових інструментів, стикаються з обмеженнями участі у публічних закупівлях, отриманні дозвільних документів та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
У ході дискусії обговорили актуальні підходи до вдосконалення регулювання. Серед ключових пропозицій:
- внесення змін до постанови №187, щоб підприємства могли викупити або іншим способом позбутися російської частки в структурі власності;
- розробити комплексний закон щодо взаємодії з суб'єктами, пов'язаними з країною-агресором
- встановлення чітких меж поширення санкційних обмежень на юридичних осіб з урахуванням реального рівня контролю підсанкційних осіб;
- запровадження механізмів тимчасового управління активами, які не мають інших власників, окрім підсанкційних;
- запровадження механізмів застосування дозволів (винятків) стосовно обмежень, які передбачені санкціями;
- впровадження інструментів, що підтверджують фактичну незалежність підприємств від підсанкційних власників.
Довідково:
Постанова КМУ № 187 запроваджує мораторій на виконання фінансових зобов'язань та відчуження активів на користь осіб, пов’язаних із державою-агресором. Обмеження поширюються на всіх юридичних осіб, у яких частка власності громадян або компаній із РФ становить 10% і більше. Постанова забороняє виплату дивідендів, погашення боргів чи зміну складу власників. Така заборона є запобіжником проти фіктивного переоформлення активів на третіх осіб і зберігає їх для подальшого стягнення в дохід держави. Будь-які правочини, укладені в обхід цього мораторію, автоматично визнаються недійсними.
