Перший підсанкційний актив проданий на Прозорро.Продажі, старт великої приватизації і продаж легендарного готелю Україна, а ще ухвалення важливих документів для впровадження корпоративної реформи — таким був 2024 рік для реформи управління держмайном. Підсумки у своєму дописі публікує Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

“Можу впевнено сказати, що реформа управління державним майном у 2024 році досягла значних успіхів. Ми не лише запустили велику приватизацію і отримали хороші результати завдяки цьому, але й заклали міцний фундамент для подальшого впровадження принципів ефективного та прозорого управління державними активами”, – наголошує Юлія Свириденко. 

Приватизація 

2024 рік став рекордним як за надходженнями від приватизації, так і за масштабністю об'єктів, які продала держава. 

Уряд дав  старт великій приватизації для продажу об'єктів у понад 250 млн грн. Нових власників знайшли для трьох масштабних об’єктів: 

• Готель «Україна», який продали за 2,5 млрд грн. Завдяки аукціону вартість зросла у 2,5 раза. 
• «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» – найбільше в Україні підприємство з видобування та збагачення титанових руд. Компанію продали за 3,94 млрд грн. 
• завод «Аерок» – перший конфіскований санкційний актив, який продали в межах великої приватизації. За підсумками торгів його вартість зросла майже вдвічі — до 1,9 млрд грн. Кошти з продажу санкційних об'єктів надійдуть до фонду ліквідації наслідків збройної агресії і будуть спрямовані на відновлення країни.

Загалом за цей рік  сума доходу від приватизації, як великої, так і малої, може сягнути майже 12 млрд грн після завершення усіх угод 2024 року. Це втричі більше, аніж запланували на 2024 рік. 

“Як результат — держава отримала додаткові надходження, а збиткові об'єкти — нових власників і шанс на трансформацію та залучення інвестицій у розвиток. Цей рік показав — навіть попри війну приватизація можлива і необхідна,” – пише Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Корпоративна реформа 

Для іншого напрямку реформи управління держмайном — корпоративної реформи – 2024 рік також став визначальним. У березні набрав чинності закон, що вдосконалює корпоративне управління (3587-IX). Його ухвалення дозволило вивести реформу на новий рівень і масштабувати роботу, яка триває уже 8 років. 

Це важливий сигнал для інвесторів, який доводить, що Україна діятиме за зрозумілими для цивілізованого світу правилами. 

Закон передбачає, що Уряд розробить Політику державної власності, яку Уряд також ухвалив у 2024 році. Це стратегічний документ, який визначає, з якою метою держава володіє компаніями, критерії, за якими компанії важливо залишити у держвласності, або передати на приватизацію чи ліквідацію. Держава вперше має стратегічну рамку того, як управляти своїми активами найбільш ефективно. 

Міністерство економіки також затвердило чіткі критерії та перелік компаній, де мають бути наглядові ради. Так само уже провели роботу з так званого “тріажу” – сортування компаній на ті, які залишають у власності держави, будуть приватизовані чи ліквідовані. 

У 2024 році також продовжувалася корпоратизація стратегічних підприємств через перетворення їх з держпідприємств на акціонерні товариства або ТОВ, та запровадження у них принципів корпоративного управління ОЕСР. Так “Енергоатом” став акціонерним товариством. Була сформована незалежна наглядова рада “Укренерго”. Зараз триває корпоратизація ДП “Гарантований покупець”,  а також продовжується процес формування наглядових рад у “Лісах України” та “Українському Дунайському пароплавстві”. 

У 2025 році ця робота продовжиться. Наступні важливі кроки – на основі проведеного тріажу держпідприємств приватизувати чи ліквідувати збиткові державі активи, сформувати наглядові ради в низці держкомпаній, розмежувати комерційну та некомерційну діяльність.